«Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід.

Що означає слово "покли­кання"? Хто є "покликаним"? Невже це стосується тільки священиків, монахів і монахинь? Це стосується не тільки їх, бо іс­нує покликання до подружнього стану, покликання ху­дожника, вчителя. Неможливо дати чітке визначення слова «покликання». Простими словами можна сказати, що це улюблена справа, заняття, яким ви можете займатися без будь-якої користі. І при цьому, воно як вам приносить задоволення, так і приносить користь, бо саме так ми проявляємо своє служіння іншим, яке повинне бути по-християнське безкорисливе і щире від усього серця, в якому жевріє любов до Ісуса Христа, якого бачимо в очах кожної людини.

      Кожне покликання – це мистецький твір Бога. Божественний ювелір, який з вічності обирає нас, набагато раніше, ніж ми вирішуємо іти на Його поклик, готував нас через батьків і матерів, яких нам дає, інших родичів, через виховання, через дари, таланти, характер і темперамент, обставини і події життя та ін. Саме рішення щодо покликання – це чудова філігрань ласки. Запитання про по­кликання є водночас і запитан­ням про сенс життя. Для чого я властиво живу? Чому моє життя повинно бути вдалим? Як я хочу його прожити? Дати відповідь на ці запитання ми зможемо тільки тоді, коли надамо своєму жит­тю зміст, знайдемо те завдання, якому посвятимо себе цілкови­то. Вигадувати щось самому про сенс життя людина не має пра­ва. Існує велика відмінність між питаннями: Що хочу я вчинити зі своїм життям? і: Господи, що хочеш Ти, щоб я вчинив? Вже сама форма запитання впливає на наше майбутнє: чи я буду зводити споруду свого життя за власним проектом, чи "житиму за покли­канням", а керівництво передам Господеві?

     Вибір покликання - це не справа одного дня, це не наслідок пережитих вражень чи емоцій. Вибір покликання - це:

     1. Гаряча молитва та щире благання Св. Духа пізнати і виконати Божу волю щодо свого покликання.

     2. Обґрунтовані, добре обдумані і виважені рішення.

     3. Впровадження в життя і виконання пізнаної нами Божої волі.

     4. Витривання до кінця у тому стані, до якого нас покликав Господь Бог.

Покликання — це персональне запрошення, і тому скільки людей, — стільки й покликань. Ми повинні розуміти, що  кожне покликання є безцінним в очах Божих. Тому виділяють такі покликання:

1.Xристиянське                   2. Pодинне                 3. Священиче               4. Монаше             5. Професійне

    Звісно, що кожне покликання є безцінним і особливим, наприклад, коли роздумуємо над ситуацією Церкви, то знаємо напевно, що для її поширення і процвітання потрібні святі та ревні покликання до стану священичого і монашого. Бог кличе багатьох, проте викорис­товувати і дарувати Церкві Він може лише тих, котрі, приймаю­чи Божу волю, дозволяють себе повести, куди Він хоче.

      Покликання -це як полумя свічки, яке горить, вказуючи на життя... Це полумя час від часу втрачає світло, цого яскравість і теплоту... Світить добре лише тоді, коли полумя скероване угору, у височінь...! Саме тоді настає спокій, саме тоді приходить рівновага, саме тоді настає впевненість та зрілість... Настає...Ясність! і... зявляється тиха радість...!

     Молитва про розпізнання свого покликання… Боже, Ти створив мене для щастя, допоможи мені його віднайти. Вкажи мені мій життєвий шлях; вчини, щоб я вибрав те, що Ти для мене приготував і до чого мене покликав з лона матері. Хочу слухати Тебе в усьому; піду туди, куди Ти мене покличеш; прагну Тобі беззастережно довіряти, бо знаю, що Ти мене любиш і хочеш мого добра. Прошу Тебе, веди мене своїми стежками.   Амінь.