Вдосконалення

 Вдосконалення - це рух, а рух-це життя. Вдосконалення - це боротьба із самим собою. Якщо ми постійно вдосконалюємось, то значить, що весь час піднімаємося вгору. Якщо ж зупинимось, то можемо вмить скотитись дло самого низу.  (Що ви розумієте під поняттям «вдосконалення?») Часто люди знають, що треба стати кращими, що можуть стати кращими, що можуть поліпшити своє духовне життя, але їм просто лінь піднятись і розпочати на перший погляд складне діло. Їм важко піднятись з тої багнюки, в якій вони качаються, як свиньки, і головне те, що вони усвідомлюють - їм там комфортно.

 Я читаю зараз книжку Олега Романчука «Жити серцем», написана на основі «Маленького Принца». І от там розповідається про те, як маленький принц відвідує планету, на якій понад усе любили спокій. На цій планеті мешканці всім були задоволені, а навіть, якщо їм і щось не подобалось, то вони просто зітхали і казали: «Така Божа воля» або «Гірше вже нема куди, якось та й буде». Бачити проблеми, а тим більше їх розв’язувати не любив ніхто, адже це завдавало зайвих клопотів. Як наслідок, планета була дуже занедбана. Труднощі терпіли, не намагались боротись, бо так легше. Вони плили за течією усіх подій - добрих і поганих. Думаю, рано чи пізно ця течія принесе таких людей до якогось виру і оте пасивне життя поглине їх з головою. Тому, щоб не сталося такого, людина повинна весь час вдосконалюватись.

 Проте на сьогодні більшість людей неправильно трактують вдосконалення. Дехто вважає, що вдосконалення-це погоня за славою, почестями. Що багатша людина, тим вона досконаліша. Ми ж говоримо про справжнє християнське, духовне вдосконалення, що значить прагнення до святості, прагнення возз’єднатись з Богом.Вдосконалення починається із самопізнання. Людина повинна бачити в собі добро і зло. Вона повинна будувати свою душу, доглядати за нею. І перш за все, ми повинні її очистити, щоб у ній було видно світло Святого Духа, що буде провадити нас. Нам потрібно спочатку болюче навіть вишкребти той бруд з душі, вимити, щоб потім впустити світло. І оте генеральне прибирання-це сповідь,що готує нас до вдосконалення. Ми черпаємо натхнення в Бога, Він є нашим натхненням. Ми митці, що формуємо себе зі шматка глини, а Він-наша муза. Часто ті наші творіння можуть валитись. але ми не маємо опускати руки, молитва-помічник усьому.

І, щоб справді йти правильним, повинна дотримуватись так би мовити певних правил, виховувати в собі певні якості - (Сходинки до святості):

1)Перш за все, уповати на Бога, усвідомлювати те, що ми недосконалі і малі люди не в змозі чогось досягти без допомоги Господа.Ми повинні усвідомлювати маловажність себе, власної особи. Бо часто люди покладають ся на власні сили і, коли їм щось не виходить, то починають нарікати…переважно на Бога, бо Він бачить їхні проблеми і нічого з ними не робить. Але вони забувають, що самі сказали Йому постояти в куточку і споглядати. Гордість поглинає їх. Вони нічого не бажають слухати про те, щоб змиритись з Божою волею.

2) Впокоритись.А це значить приборкання своїх бажань, приборкання земної плоті. Прийняття Божої волі. Ефективним є піст-можливо не умертвіння, але втихомирення земного «Я». Людина починає усвідомлювати, що головне її завдання –служіння Богу.Що вдосконалюється вона лише заради Нього, бо Він саме за неї вмер на хресті.

3)Водночас надмірне уповання на Бога теж шкодить вашому духовному здоров’ю, бо не можна все звалити на Бога, а самому скласти руки і чекати Божого провидіння. Ми маємо прикласти всі свої сили, уповаючи на Божу поміч.

4)Завжди шукати помочі для вдосконалення у Святому Письмі, бо лише тут ми можемо знайти відповіді на питання, знайти розв’язок своїм проблемам. Тільки живий Бог у Слові може допомогти вам.

5)Не втрачати ентузіазму, сховати лінь на полицю. Безнастанно боротись.

     Наполегливість-теж важливий інгредієнт правдивого вдосконалення.

 У кожному з нас закладений механізм самовдосконалення і, якщо ми не запустимо цей механізм, або не будемо використовувати, то він швидко заржавіє і людина просто почне деградувати. 

Життя в нас коротке, але ми, як істинні Божі діти повинні легко жити,не зупинятись ні намить,цінувати кожну мить життя.

На шляху до Самовдосконалення. Уроки натхнення на кожен день.

1. Знайдіть своє покликання. Ви знаходитесь тут не для того, щоб просто забезпечити своє існування. Ви прийшли сюди, щоб збагатити цей світ. Забути про цю високу місію – значить обкрадати самих себе.

2.Багато Читайте. Читайте книги. Вчіться у кращих. Хороша книга може назавжди змінити ваше життя.

3. Мрійте. Ставте перед собою великі цілі. Кожен з нас багатий рівно настільки – матеріально або духовно, - наскільки велика його мрія.

4.Відправ свою лінь у нокаут. Дійте.

5.Спостерігай. Спостерігай за людьми, особливо за лідерами, аналізуй і роби висновки. Так ти відкриєш для себе багато нового, а ще – навчишся не робити помилок, які зробили інші. Але ніколи не копіюй.

6.Вивчай себе 7. Досягайте. Не здійснюючи помилок, не долаючи перешкод і не відчуваючи переживань, ви не зможете знайти мудрість і знання. Необхідно раз і назавжди зрозуміти, що біль – це вчитель, а невдачі – вірний шлях до успіху.

8. Насолоджуйтесь. Стати настільки мудрим, щоб вміти насолоджуватися простими радощами життя. Як зауважила одна жінка: «Краще троянди на столі, ніж діаманти на шиї».

9. Будьте щасливі. Пам’ятайте, щастя не залежить від причини. У кожного воно вже всередині. Відчуйте його прямо зараз.

Вислови: Небеса-це не місце і час. Небеса-це досягнення досконалості. Головна принадність кращого в його важкій досяжності. Саме абсолютність і, отже, недосяжність ідеалу і є кращою гарантією нескінченності руху до нього. Душі теж треба багато вправлятись, щоб віднайти здоров’я і силу. Духовний поступ слід вимірювати силою, за якою хтось переборює себе самого.

 Ми повинні завжди із підозрою ставитися до пояснень, які чуємо від тіла, бо воно звикло своєю слабкістю виправдовувати уникання праці над собою. Смирення-ось шлях до святості. Тільки найбільша смиренність як яку Богоматері Марії, може призвести до святості, як у Ісуса. Кожна праця, що чиниться з любов’ю і з відкритим серцем, завжди наближає людину до Бога. Байдуже ставлення до себе є саме тою рукавичкою, в яку диявол здатний легко просунути свою руку.

Байдужість призводить до паралічу душі, а вона-до передчасної смерті. Боязнь перед помилками може зупинити нас на шляху до сенсу життя і виконання визначеного.

Світ відкриває всім двері, хто долає в собі страх невдачі. Страх невдачі робить виконання мрії неможливим. Головне подолати свій страх, тому що кожен раз, коли ти ризикуєш, чим би це не закінчилось, все одно ти радий, що ризикуєш. Страх програшу-вже програш. Людині слід вибирати свою долю, тільки слабкий приймає її такою, якою вона є.

Щоб життя було повноцінним, потрібно перебувати в постійному русі. Кожен день Бог посилає нам-разом з сонцем-можливість змінити все те, що робить нас нещасними. У людині завжди є все, щоб здійснити свою мрію. Жодне серце не страждає, коли вирушає на пошуки своєї мрії, бо кожна мить цих пошуків-це зустріч з Богом і Вічністю.

Для досягнення успіху немає якості більш істотної і необхідної, ніж наполегливість.

Успіх-це рух від невдачі до невдачі без втрати ентузіазму.                                 

Той, хто хоче будувати високі вежі, повинен надовго затриматись на фундаменті.

Ви-те, що ви постійно робите. Наш обов’язок - прагнення до досконалості й у цьому прагненні ми не маємо права зупинятися.