Поради щодо моди… від Папи Франциска…

     Купуй менше речей - будеш щасливіший.  Як показує аналіз Люсі Сігл, нас часто схиляють купувати речі, яких ми й не хотіли. Виникнення «швидкої моди» змінило наше сприйняття одягу. Ми «споживаємо» вбрання так само, як їжу, хоча це зовсім не робить нас щасливішими. Навіть навпаки. У цьому ключі ми постійно роздумуємо про «модний неспокій». «Хоча наші шафи повні й шухляди ледве зачиняються, то - говорячи філософськи - це зовсім не робить нас щасливими». Як пояснює енцикліка «Laudato Si», «невпинне нагромадження можливостей споживання розпорошує серце, роблячи неможливим належне оцінювання всього у кожну мить»
     Купуй обережно і будь готовий до ремонтів.  Оскільки «швидка мода» відносно дешева, то ми присвячуємо небагато уваги купованим речам. Часто порівнюємо себе з нашими бабусями, які, купуючи щось - навіть пару панчох, - робили це з великою пильністю. Вони будували «стосунки» з речами, що провадило до відповідальності за їх ремонтування. А скільки людей сьогодні зашивають свої шкарпетки? Треба визнати, що я би й не знав, від чого почати! Хоча у багатьох ситуаціях, напевно, я зміг би підлатати кілька речей замість того, щоб їх викинути, - головно завдяки основним життєвим умінням, набутим у харцерській юності.
      Купуй свідомо і шукай інформацію.  Це, можливо, найскладніше правило, якого варто би дотримуватися. «Laudato Si» переконує мене, що ми повинні стати захисниками найбідніших через нашу купівельну спроможність - як кожен осібно, також і як спільнота. У рапорті Сігл міститься також інформація про те, під яким величезним тиском перебувають фабрики тканин у країнах, що розвиваються. Натиск стосується того, щоб виробники швидко реагували на зміну в трендах. Через це стають примусовими денні й годинні цикли праці замість тижневих, як це було колись...                            


А це жахливо відбивається на умовах праці...