Цю статтю про подружню любов хотілося б почати уривком з листа:
У мене за плечима 29-літній стаж подружнього життя, освяченої вінчанням у церкві подружньої любові. Я не можу погодитися із твердженням, що шлюб автоматично гарантує любов. Клятва, яку ми даємо при вінчанні, - це одне, а життя - зовсім інше. Все виглядає гарно тільки у мріях і в книгах. Після вінчання настає повне розчарування. Любов кудись зникає, залишається сексуальне використання дружини домінуючим в союзі чоловіком. Дружина стає предметом, купленим через таїнство шлюбу, її роль полягає у вихованні дітей, веденні домашнього господарства, сексуальному задоволенні чоловіка та у роботі для заробітку. ..
Любов - основне покликання людини… Любов це основне вроджене покликання кожної людини. Чому? Тому що кожна людина створена за образом і подобою Бога, що Сам є Любов. Ми щасливі тільки тою мірою, якою реалізуємо це своє покликання. Світлої пам'яті Йоан Павло II сказав ще більш влучно: "...людина не може жити без справжньої любові" Що ж таке "справжня любов"? Як її здобути, якщо від неї залежить моє щастя, якщо без неї неможливо жити? Ми присвячуємо цим питанням, таким важливим, дуже мало серйозних міркувань. Сучасна людина вважає єдиним серйозним заняттям свою роботу, а після неї шукає розваг - і в такому ритмі проводить весь свій час. Міркування над найважливішим питанням людського існування перебувають за межами цього ритму. Людина мало цікавиться тим, що вона собою являє і що могла б являти. Її більше цікавить, скільки вона має і скільки могла б мати. Рідко шукає правду про себе і своє життя, частіше - про речі. Завжди готова вдосконалити речі, себе ж удосконалює неохоче... Все це проявляється як життя. Ми набуваємо все більше речей, але володіння не є гарантією щастя. Щастя таїться в інших джерелах, на що так драматично вказує лист. Любов у нашій уяві часто пов'язана із сентиментальністю, з якимись довоєнними романсами. Хтось вважає, що її взагалі немає. Для когось любов ототожнюється із сексом. Такі примітивні асоціації нашій свідомості і підсвідомості постійно пропонує масова культура на чолі з телебаченням і ми бездумно піддаємося подібній обробці! Оскільки наше щастя на землі та у вічності залежить від того, як ми розуміємо й реалізуємо любов, диявол, "батько неправди" (Йо. 8, 44) намагається спотворити правду про неї. Ми повинні розуміти це. Відкрити значення "справжньої любові" нелегко. Стати "людиною люблячою" ще важче. А це наше найважливіше завдання.
Що таке подружня любов? Що таке любов? Найчастіше духовна література визначає любов як бажання робити добро іншій людині, Існує різного роду любов: батьки люблять своїх дітей, люблять один одного родичі й друзі, учителі - учнів, лікарі - пацієнтів. Ми повинні любити навіть своїх ворогів і робити їм добро. Але насамперед ми повинні любити невидимого Бога. Наша любов до Нього виражається у виконанні Його заповідей: "...це є любов до Бога, щоб ми дотримувались заповідей Його" (1 Йо. 5, 3), - пише св. Йоан Богослов.
В цих міркуваннях не можна обійти мовчанням проблему почуття, особливо тоді, коли ми говоримо про подружню любов...
No comments:
Post a Comment
Note: Only a member of this blog may post a comment.