Сім шляхів хорошого посту

Великий Піст — це особливий час покаяння й аскетичних подвигів. Ми стаємо до бою з нашими пристрастями і бажаннями, і, зрештою, з дияволом, який намагається керувати цим світом. Наша мета — набути чисте серце, здатне сприйняти радість свята Воскресіння Господнього, Великодня, найвеличнішого і центрального свята літургійного року. У певному сенсі Великий Піст — це маленьке відображення всього нашого християнського шляху, нашого прагнення до переображення, воскресіння у Христі. І, тим не менш, піст — це особливий час, який вимагає від нас особливої дисципліни і зібраності. Ми нерідко починаємо цей час із найправеднішими і найпрекраснішими намірами. Так хочеться переживати його майже як монахи, постійно перебуваючи у пості й молитві. Прямо-таки бачиш себе отцем-пустельником або жоною непорочною, що розмірковують про Божу велич…

      І нерідко перший тиждень Великого Посту вдається прожити на ентузіазмі та силі волі. А потім звичайна людська слабкість дедалі більше дається взнаки. Звісно, кожен має свої шляхи подолання спокус і дотриманні вірності прийнятим на піст постановам; але ми б хотіли поділитися тими сімома шляхами, які допоможуть зробити наш піст більш плідним. 1. Чіткий план Найчастіше (бо це найпростіше) піст починають із добрими намірами, які вже до другого тижня стануть благими бажаннями, а до третього приємними спогадами. Тому потрібно чітко визначити, що ви будете робити. І навіть записати свої наміри на спеціальному листочку. І ще одна порада: вибирайте те, що можете виконати. Нерідко ми ставимо перед собою воістину амбітні цілі з підкорення духовного світу…

      Але краще обрати простий і скромний спосіб посту, справи, які можна буде виконувати щодня, щоб вони вписалися в наше повсякденне життя, не руйнуючи його. 2. Духовна література Чимало святих закликають нас не залишати духовного читання.

      Піст — відповідний час, щоби ввести цю практику в життя. Читання Святого Письма, творів різних християнських авторів — прекрасна підтримка в час випробувань. 3. Перевірка Піст — прекрасний час, щоб уважно подивитися на своє життя. Які гріхи я скоюю найчастіше? Чи є в моєму житті якісь ідоли, які були приховані від мого внутрішнього погляду весь цей час? Що заважає мені всім серцем наслідувати Христа? Зробіть ретельний іспит сумління. Адже, зрештою, піст — це не відмова від цукерок або якихось задоволень. Це насамперед покаяння, тобто відмова від гріха, і виразне бажання повернутися до Бога, нашого люблячого Отця. Хоча «інвентаризація» гріхів і може бути дуже болючою, вона провадить до зміцнення стосунків із Богом та більшої відкритості до Його любові. 4. Сповідь Після іспиту сумління наступним логічним кроком має бути сповідь. Нагадаємо п’ять умов доброї сповіді: іспит сумління; щире розкаяння у скоєних гріхах; тверде рішення більше не грішити; чітке визнання гріхів священикові на сповіді; плата за скоєні гріхи (виконання покути). 5. Молитва Якщо поглянути правді в очі, кожен з нас міг би викроїти у своєму розкладі кілька хвилин для молитви. І піст — саме час це зробити. А Великий Піст — відповідний час, щоб ці молитви були пов’язані з покаянням і нашим наверненням. 6. Вірність Вище вже говорилося про важливість посту й молитви. Звісно, ми повинні про це дбати протягом усього року, але у Великий Піст — особливо. Це гарний час, щоб упорядкувати деякі наші прив’язаності. Чи не варто менше бувати у Фейсбуці, ВКонтакті або менше фотографій викладати в Інстаграм? А, можливо, ви не можете і дня прожити без обмовляння когось із друзів чи знайомих? У цей час варто докласти особливих зусиль, щоб менше пліткувати. Так, найпростіше відмовитися від якихось продуктів. Але набагато важливіше відмовитися від тих звичок, які віддаляють нас від Бога. 7. Милостиня Великий Піст нагадує нам про хресну жертву Христа, акт неймовірної щедрості стосовно всіх нас.

      Тому в цей час варто задуматись і про те, наскільки ми — учні Христові. Чим ми готові пожертвувати заради наших ближніх? Чи готові ми нагодувати голодного? І одягнути нагого?

     Ми почали ці роздуми з того, що нерідко на шляхах посту християн підстерігають невдачі. Але вони не становлять приводу впадати у відчай, адже просто показують нашу обмеженість і слабкість, відтак стаючи прекрасною школою смирення.

      Нехай наш піст буде шляхом щирого покаяння, істинного навернення. І будемо протягом усіх цих днів пам’ятати про ту благодать, що омиває нас, витікаючи з пробитого Серця Ісуса — істинного серця Великого Посту.