Лицеміри

Горе вам книжники та фарисеї, лицеміри…    

Слово «лицеміри» походить від «міряти лице»,

тобто надягати маску. Колись у грецькому театрі актори носили маски, сумні або веселі відповідно до ролі, яку мали зіграти. Однак внутрішній стан актора не завжди відповідав масці. Звідти і пішов звичай лицемірами називати людей, чий зовнішній стан не збігається з внутрішнім.       Ось і Ісус критикує фарисеїв та книжників, що вони переймаються тільки зовнішніми справами: «Очищаєте чашу ззовні, а всередині вона повна здирства…»     Такі старання ні до чого доброго не приводять. Людина має бути прекрасною насамперед усередині. Коли серце людини чисте, тоді не буде поганих прагнень, а як не буде поганих прагнень - не буде поганих думок; не буде поганих думок - не буде поганих слів і розмов, а не буде цього - не буде поганих дій…

Фарисею сліпий, очисти перше середину чаші, щоб і ззовні вона стала чистою...