Блаженніший Святослав австралійській молоді: «Українці готові вмирати за свою країну»

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав молодим

австралійським українцям наголосив, що сьогодні українці готові вмирати за свою вільну Україну. «Сьогодні всі українці борються за своє майбутнє. Вони готові вмирати за те, щоб Україна була вільною», – сказав Предстоятель під час зустрічі з учнями Української братської школи імені митрополита Андрея Шептицького при парафії Святих апостолів Петра і Павла в Мельбурні. Предстоятель також поділився своїм бачення сьогоднішніх подій в Україні, розповідав про молодих людей, які готові ціною власного життя відстоювати незалежність України. Зокрема, він розказав про хлопчину з Прилук, який обгорів у танку. «Минулого тижня під час Синоду ми з владиками побували у військовому госпіталі у Львові. Молоденькі хлопці, 18, 19, 20 років лежать без рук, без ніг. З тяжкими ранами, які отримали на війні. Побачити їх, доторкнутися до них, подивитися їм в очі – це щось надзвичайне. На мене найсильніше враження справив хлопчина з міста Прилуки. Він горів у танку. У нього обгоріли руки, ноги, плечі і частина живота. Коли я підійшов до нього, побачив воскреслого чоловіка. Його обличчя прямо випромінює світло. Його очі – повні життя. Сила духу цього хлопця перемогла його тіло. Це щось надзвичайне...» – оповів Блаженніший Святослав. За його словами, коли він дивився на цього хлопця, «подумав, що наша Україна воскресає, бо маємо таких молодих людей, які готові відстоювати свою країну, свою свободу. У нас поки що немає відповідної зброї, щоб протистояти ворогові, але в нас є сила духу». «Ще недавно про українців казали, що вони - сплячий народ, який живе за принципом «моя хата скраю, я нічого не знаю». А сьогодні ви побачите цілком інакшу Україну», – переконував Глава Церкви молодих австралійських українців.

     Ми сьогодні стривожені. І маємо на це багато причин. Cтривожені, бо багато чого не розуміємо, стривожені, бо відчуваємо свою слабкість, беззахисність перед ворогом, який нападає на нас. Але жодна людська сила не може подолати cили Божої. «Сьогодні голос Австралії – дуже важливий для України», – наголосив Глава Церкви у своїй промові до мельбурнської інтелігенції, духовенства, представників української громади під час урочистого прийому з нагоди його приїзду в Австралію. Предстоятель УГКЦ підкреслив, що Австралія не залежить від російського газу і є самостійною у своїй зовнішній політиці. Водночас він відзначив той факт, що Австралія досі не має свого посольства в Україні. І щоб приїхати в Австралію, Блаженніший Святослав мусив отримувати візу в австралійському консульстві в Москві. «Тільки недавно почув хорошу новину, що Австралія збирається відкрити своє посольство в Києві. Сподіваюся, за кілька тижнів буде і новий посол», – сказав Глава УГКЦ. Він запевнив, що українці пам’ятають про збитий терористами з російської зброї малайзійський літак, у якому також загинули громадяни Австралії. Глава Церкви наголосив, що цивілізований світ також не повинен цього забути. Говорячи про реакцію Європи на агресію Росії проти України, він зауважив, що Європа дуже швидко забула свою власну недавнішню історію. Забула, як починалася Друга Світова війна. Верховний Архиєпископ додав, що Україна зараз переживає надзвичайно важкі часи, тому українці вітатимуть будь-яку допомогу від австралійців. У своєму слові до австралійської інтелігенції Блаженніший Святослав намагався донести чим живе Україна сьогодні. Він докладно розповів, що пережила наша країна за останні місяці, починаючи з не підписання Януковичем Угоди про асоціацію з ЄС…

     Він пригадав слова Блаженнішого Любомира, який сказав ще під час студентського протесту минулого року в Україні: «Так, як було раніше, уже ніколи не буде». Ці слова були сказані про Україну. «А зараз це саме можна сказати і про Європу, і про цілий світ. Світ змінився. І ніколи більше не буде таким, як раніше», – вважає Предстоятель Церкви. «Почалася війна, – сказав Блаженніший, – про яку ще кілька місяців тому ніхто не думав і якої не сподівався. Ця війна стає новим викликом. Ми не знаємо як і чим все закінчиться. Але те, що саме слово «війна» є сьогодні зібраним поняттям тих обставин, в яких живе наша Церква як в Україні, так і на поселеннях, є безперечним».