У другому класі ліцею, коли молода сестра розпочинала одну із своїх перших
лекцій релігії, учні, які сиділи за першими партами, вийняли порнографічне
зображення і зумисне його розглядали. – Чому ви це робите? – запитала хлопців. – Бо це прекрасне Боже створіння – відповів один із них, чекаючи реакції
від катехитки. – Вважаєш, що
це красиво? – Бог створив
людину прекрасною, чого би ми мали цю красу приховувати і не захоплюватися нею? – Якщо так вважаєш, то роздягнись, щоб ввесь клас міг
захоплюватися красою твого тіла. Присоромлений хлопець згорнув зображення і віддав його катехитці. Врешті
воно опинилось у смітнику… – Чи хотів би ти побачити тут свою сестру чи маму? – запитала і розпочала розмову про красу
людського тіла, про інтимність і почуття сорому…
Можливо
сестра ризикнула, але ризик був виправданий. Отримала нагоду пояснити різницю
між красою та нагістю. Діти зрозуміли, що людське тіло є прекрасним тоді, коли
його інтимність є шанована, підкреслена, але не оголена. Психічно здорові
люди мають відчуття сорому. Однак є і такі, які отримують особливе задоволення,
коли їм вдається когось підгледіти, викрити, спіймати на гарячому.
Порнографія – це не тільки оголена інтимність людського тіла, але й оголені
людські слабкості та нечисті помисли. Якщо ви не схвалюєте порнографії , чому
ви отримуєте задоволення від того, що роздягаєте інших, розповідаючи про
їхні слабкості і на денне світло виносячи чужі гріхи. Це також
порнографія, справжня порнографія.
No comments:
Post a Comment
Note: Only a member of this blog may post a comment.