Кілька думок з приводу канонізації Матері Терези з Калькутти

У грудні минулого року Папа Франциск затвердив декрет із визнанням чуда за посередництвом блаж. Матері Терези. Понтифік, якому саме виповнилося 79 років, ймовірно, зробив собі подарунок на день народження, визнавши чудо за заступництвом Матері Терези, і таким чином відкривши шлях до її канонізації. Чудо було також визнане комісією медичних експертів Конгрегації у справах святих, які довели, що його природу неможливо пояснити з наукового погляду. Рада теологів також визначила, що це чудо сталося після щирої молитви до «Святої з нетрів», заношеної конкретно за її заступництвом. У Ватикані офіційно оголосили: її канонізують 4 вересня. Черниці, яка опікувалася найбіднішими, віддали найвищі у Вселенській Церкві почесті усього через 20 років після її смерті. Хоча й Святий Рік Милосердя у Римі по вінця переповнений найрізноманітнішими заходами, на яких очікують прийняти щонайменше 10 млн. паломників з усього світу, та, мабуть, годі сумніватися, що саме 4 вересня 2016 стане найвагомішою подією Ювілею. Мати Тереза, офіційно відома як блаженна Тереза з Калькутти після її беатифікації 2003 р., була, мабуть, найвідомішою католичкою ХХ ст., популярнішою за будь‑якого папу, за чийого правління вона служила. Під час церемонії її беатифікації на площі св. Петра зібрався 300‑тисячний натовп. Щонайменше стільки ж людей прибудуть туди, аби побачити, як вона перетне фінішну пряму на шляху до святості. Оскільки відлік часу до канонізації розпочався, можна передбачати появу різноманітних матеріалів про її постать і служіння. Ось три варіанти розвитку подій від сьогодні й до того великого дня.

     1. Відновлення критики. Ми, швидше за все, станемо свідками відновлення критики, яка оточувала Матір Терезу за її життя та яка знову набирає обертів. Таку позицію висловив Крістофер Хіченсом у своєму «обвинувальному акті» 1995 року, статті «Місіонерська позиція». Два роки тому співробітники Університету Монреаля та Університету Оттави «прошерстили» літературу про Матір Терезу та її згромадження, аби довести, що вона була шахрайкою. Є й інші «камені спотикання» - приміром, «її дивний спосіб опікуватися хворими, її одіозні політичні зв’язки, підозріле управління значними фінансами та її надто догматичні погляди щодо абортів, контрацепції та розлучення». Чи така критика принесе добро? Це питання для роздумів; але, у будь-якому разі, вона допомагає нам краще розуміти, чим є святість. Насправді визнання когось святим означає, що він чи вона прожили святе життя; це рівноцінно моральному ідеалові. Це не означає, що вони ніколи не чинили помилок або не мали плям у біографії. Навтаки, попри помилки та обмеження, попри всі обставини людина намагалася з усіх сил жити чесно, згідно зі Святим Письмом. Цей пункт також може бути застосований і до інших святих. Папа Пій ХІІ, чий понтифікат припав на воєнний час, був не раз обвинувачуваний за «мовчання» щодо Голокосту. Висновок такий: будь-хто може поставити під сумнів аспекти життя та вибору іншої людини, не позбавляючи її права на вінець святості.

     2. Жінки у Церкві. Канонізація Матері Терези також може поновити діалог щодо позиції Папи Франциска стосовно жінок у Церкві - теми, яка досі містить таємниці навіть для уважних спостерігачів. Папа Франциск продовжує наполягати: не потрібно бути священиком, щоб стати важливим у Католицькій Церкві, а Мати Тереза повністю підтверджує цей погляд. Вона, ймовірно, була єдиною найбільш шанованою та впливовою католичкою за останнє століття, і то без рукоположення. Згодом Папа Франциск також зазначив, що хоче «вагомішої ролі» для жінок у Католицькій Церкві також і в ухваленні «важливих рішень, які вимагають застосування влади Церкви». Однак він не показував конкретних прикладів того, що це може означати, навіть маючи таку нагоду. Канонізація найвідомішої католички сучасності може стати новим стимулом для Понтифіка, аби знову обдумати це питання.

     3. Обличчя милосердя. Зарахування Матері Терези до лику святих під час Святого Року, схоже, підтверджує: її постать повністю віддзеркалює те, що Папа Франциск розуміє під милосердям, і чому саме так він назвав Ювілейний рік. В інтерв’ю перед початком Року Милосердя Папа Франциск так пояснив свою позицію: «Ми звикли до поганих новин, до жорстокості й кривавих звірств, які ображають ім’я та життя Господа. Світ повинен зрозуміти, що Господь - це Батько, що у ньому - милосердя, а жорстокість - це неправильний шлях». Понтифік також сказав, що світ потребує «революції ніжності»! Це може звучати абстрактно, але Понтифік вірить, що це важливо. Невтомна постійна опіка Матері Терези над бідними та хворими - це, певно, найкращий приклад моделі живого служіння. Тому якщо хтось уже після 4 вересня запитає Папу Франциска, як виглядає «революція ніжності» у дії, він відповість коротко: «Свята Тереза з Калькутти».