«Потрібно допомогти так, аби людина сама стала на ноги» Глава УГКЦ під час зустрічі з представником ООН у справах біженців…

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав обговорив питання внутрішньо переселених осіб з представником Агентства ООН у справах біженців в Україні Пабло Матеу. Зустріч відбулася на прохання представника Агентства ООН. Під час зустрічі Пабло Матеу підкреслив, що Глава УГКЦ є першим релігійним лідером, з яким він зустрівся. Як зазначив представник ООН, його бажання зустрітися з Блаженнішим Святославом зумовлене тим, що, на його думку, УГКЦ є однією з найбільш активних Церков в Україні, які багато працюють у соціальному служінні, зокрема допомагають внутрішньо переміщеним особам і людям, які опинилися у «сірій зоні».

     Пан Матеу навів приклад такої праці БФ «Карітас-Маріуполь» щодо допомоги внутрішньо переселеним особам і їхньої інтеграції в середовище, в якому вони опинилися. Також він дуже високо оцінив діяльність БФ «Карітас України» загалом. У зв'язку з цим сторони обговорили низку ініціатив, які здійснює «Карітас України», аби надати необхідну допомогу внутрішньо переселеним особам в Україні. Блаженніший Святослав наголосив, що Церква, зокрема, через «Карітас» робила і робить усе, аби внутрішньо переміщені особи не опинилися у своєрідному гетто, але справді допомагає їм інтегруватися в суспільство. «Карітас» має окремі програми, які допомагають внутрішньо переселеним особам розпочати власний бізнес. Це допомагає допомогти самому собі. І це відповідає соціальній доктрині Католицької Церкви, яка базується на гідності людської особи. Бо коли людина залежна від чиєїсь допомоги, це суперечить її гідності. Тому треба допомогти так, аби людина сама стала на ноги і могла сама себе утримувати», – сказав Глава Церкви.

     «В усіх потребах, зокрема тих, які стосуються Центральної України, того служіння, яке здійснює Київська архиєпархія, і наша опіка над вимушено переселеними особами, з якими працює «Карітас Київ», ми відзначили одну з нагальних потреб – це потреба житла», – додав Блаженніший Святослав. У зв’язку з цим сторони обговорили ініціативу ООН щодо соціального житла. «Соціальне житло – це житло не тільки для вимушено переселених осіб, а й для малозабезпечених сімей в Україні загалом», – відзначив Предстоятель. На думку представника ООН, в Україні на сьогодні відсутня будь-яка політика щодо соціального житла. За його словами, питання соціального житла має бути інтегральною частиною житлової політики держави взагалі, тому одна з ініціатив ООН – допомогти Українській державі випрацювати певні критерії, певні закони саме щодо соціального житла. Глава Церкви зі свого боку висловив велике зацікавлення цією темою, оскільки УГКЦ теж має велику соціальну проблему як серед вірних, так і серед вимушено переселених осіб. «Ми були б дуже вдячні за партнерську співпрацю в цьому питанні», – додав Предстоятель. Насамкінець учасники зустрічі подякували один одному. Представник ООН зазначив, що зі свого боку вони бачать УГКЦ як свого партнера і хочуть співпрацювати у допомозі людям, які сьогодні опинилися в потребі.

     «У лікуванні будь-якої залежності важливо повірити, що можна визволитися від цього» - У лікуванні будь-якої залежності важливо повірити, що можна визволитися від цього, почати нове життя, що все те, про що ми говоримо, може статися саме з ним. Бо надія виходить з віри. З віри, що Бог мене не покинув, Бог мене любить і посилає мені всіх оцих людей, аби мене врятувати. Очевидно, що людина сама повинна молитися і спілкуватися з Богом. Її особисте духовне життя є необхідним фундаментом дороги до зцілення.

     Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у ефірі інтерактивної програми «ВІДКРИТА ЦЕРКВА» на «Живому ТБ» 11 травня 2017 року на тему, як боротися з різного роду залежностями. «Українська Греко-Католицька Церква пропонує свої варіанти лікування алкоголізму. Зокрема, це прощі, молитви, рух анонімних алкоголіків, де створюємо групи підтримки прямо при наших парафіях. Ця спільнота включає допомогу, у тому числі, психотерапевтів, свідчення тих, які визволилися і є тверезими алкоголіками…» – наголосив Блаженніший Святослав. Під час програми «Відкрита Церква» продемонстрували сюжет про реабілітаційний центр «Назарет», де лікують алко- і наркозалежність. Мета Центру – допомога тим узалежненим, які хочуть її перемогти. Бізнесмени та воїни АТО, директори шкіл та колишні безхатченки. За межами цих стін у них різні життя, але тут вони об'єднані спільною метою. Реабілітанти мають чіткий розпорядок дня і під кожного з них підбирають окрему програму реабілітації. Хлопці ведуть щоденники, де фіксують власні переживання, працюють у терапевтичних групах, спілкуються з духівниками, відвідують Службу Божу…

     Хтось починає тут уперше в житті фізично працювати і займатися спортом. А хтось вголос говорить про свої емоції. – Коли ми сідаємо в коло – ми всі рівні. Кожен називає себе лише по імені. І всі розуміють, що ніхто нікого не прийшов сюди вчити. Єдине, що я можу, – поділитися своїм досвідом, – розповідає о. Ігор Козанкевивич, голова реабілітаційного центру «Назарет». Тут нікого не лікують насильно, а територія центру навіть не має парканів. Той, хто задумав лишитися, мусить добровільно виконувати правила реабілітації, яка розрахована на чотири етапи...

      – І через кілька місяців вони починають мінятися, говорити, відкривати в собі різні таланти... починають показувати свою внутрішню красу, – розповідає отець Ігор. Наприклад, 35-річний Роман 20 років був залежний від наркотиків та алкоголю. Сьогодні він розуміє, що таке життя вело його у прірву. – Я не валявся під парканом, але розумів, що маю з дня на день вмерти, бо вже були абсцеси, гнійні рани від вживання наркотичних засобів... Така повна деградація як людини з середини. Я не міг спілкуватися з дівчатами, батьками. Спершу знімав квартири, потім кімнати, а потім уже жив на притонах. Тобто втратив усе абсолютно. Приїхати до центру йому порадив знайомий і вже п'ять місяців Роман веде тверезий спосіб життя. – Я можу себе поводити по-різному, але я тут навчився приймати себе у різних станах і розуміти, з чим це пов'язано. Тут я навчився готувати їсти, випікати хліб, відповідати за котельню...  За 13 років роботи Центру реабілітацію пройшли 1200 осіб. І практично кожен третій зумів подолати свою залежність.  Кожен, хто у нас побував, – зазначив голова «Назарету» навіть, якщо коротко, то він виходить звідси іншою людиною. Відкриває в собі багатство, Бога, себе, правду про себе. Бо це брехня, що ти нічого не можеш, що тобі нічого не вдасться. А правда є така, що Бог тебе ніколи не залишить, навіть якщо залишили всі.

     «Алкоголь - це отрута …» - Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав в ефірі інтерактивної програми «ВІДКРИТА ЦЕРКВА» на «Живому ТБ» розповів про причини алкоголізму. Нижче пропонуємо цитати Глави Церкви про це. - Алкоголізм – невиліковна хвороба. Ми часто не розуміємо, що це не просто погана звичка. Людина не завжди сама може кинути пити, а їй потрібно у цьому допомогти.  - Дуже багато причин алкоголізму має соціальний, суспільний характер. Це, наприклад, стереотипи харчування; брак культури вживання алкогольних напоїв; потрапляння в певне коло людей, які ведуть такий спосіб життя; середовище, в якому особа народилася; тощо. - Часом дуже жорстока реальність може бути причиною того, що люди починають тікати від дійсності, хочуть «забутися». Наприклад, коли людина втратила роботу і не може прогодувати свою сім’ю чи коли особа глибоко переживає особисту драму. - Багато наших військовослужбовців, які нині захищають Україну у війні з агресором, отримують психічні та духовні травми. Аби притупити цей біль, аби просто заснути вночі, вони вживають алкоголь, що призводить до нового виду залежності, яка стає більшим жахом, ніж пережита ситуація. - Алкоголь впливає не тільки на людську психіку, а й на тілесну сферу - спричинює порушення фізіологічних процесів. Тоді організм перестає бути здатним перебороти отруту: навіть менша кількість алкоголю може спричинити таке отруєння, як у здорової людини велика доза. - Людина повинна хотіти лікуватися! Це необхідний елемент визволення від алкоголізму. - Алкоголь стає доступним і щоразу його якість погіршується. Крім цього, передаються хибні моделі поведінки, які підштовхують до цієї залежності. Ми бачимо часом, як самі батьки пропонують маленьким дітям спробувати алкоголь. - Дитині не можна вживати алкоголю в будь-якому вигляді. Тому важливим є належне виховання і просвітництво, щоб діти розуміли, що алкоголь – це отрута, яка не приносить радості, а навпаки, стає тираном і причиною великого горя, як для них самих, так і, пізніше, для їхніх сімей. Скільки злочинів сьогодні в Україні чиниться під впливом алкоголю! Скільки сімей розпадається через те, що вдома панує тиран під назвою «чарка»! - Я пригадую свого дідуся, який розповідав, що на галицьких весіллях достатньо було літра горілчаних виробів для 200-300 осіб. Ніхто ніколи не йшов на весілля, аби напитися. Тому наявність алкоголю під час сімейних святкувань в очах мого дідуся була елементом радянської пропаганди. Для мене це було і є взірцем!