Молитовна хода, чи демонстрація «руського міра»?

  «Для них України, як головної політичної, духовної культуральної цінності не існує. А існує аморфний світ концепції «руського міра…» Таку думку у коментарі в ефірі Радіо Марія в прямому ефірі спецвипуску «Християнство сьогодні» заявив директор Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України, відомий релігієзнавець Андрій Юраш.

      «Сакралізуючи Миколу ІІ, який всіма способами душив українську ідентичність, не визнаючи російську інтервенцію – церква демонструє повне неприйняття України як держави…»  «Українська Православна Церква не змогла відповісти на домінуючі суспільні очікування. І тому панівні суспільні настрої є дуже критичними щодо організаторів і тих хто бере участь в цій акції. Думки Голови Верховної Ради Андрія Парубія і Голови профільного підкомітету Віктора Єленського, на мій погляд, це ті базові сигнали, які ретранслює організаторам ходи українське суспільство…»  

     «На нас націлені танки. От навіть сьогодні зранку переглядав інформацію, що бойовики в Донецьку за даними ОБСЄ (це навіть не дані української розвідки, чи українських експертів, це дані ОБСЄ), приховують кілька десятків танків і ГРАДів, тобто це не брати, це завойовники, це є агресивна орда, яка хоче своїми впливами примусити увесь навколишній простір жити на їхніми законами… А те що церковне керівництво не засуджує культу новомученика Миколи ІІ, є дуже промовистим жестом. Бо церква показує, що благословляючи цей культ, навіть не згадуючи Україну, вони моляться всім абстрактним святим в тому числі й святим з відверто російською ідентичністю, які ніби то мають припинити цю «братовбивчу війну», як стверджують організатори цього хресного ходу…».

     «Провокативний і деструктивний характер цієї ходи не можна не розуміти. Ідеологи, богослови і певно частина вірян, вбачають в Росії інтегральну частину простору, і вони хочуть жити в одному спільному просторі.

         То фактично вони себе протиставляють абсолютній більшості українського суспільства…

     Дійсно в спеціальному чині молебні, який був затверджений Предстоятелем Онуфрієм, навіть згадки, слова Україна нема. Для них України, як головної політичної, духовної культуральної цінності  не існує…        А існує аморфний певний світ концепції «руського міра…».