«Веселе серце — ліки добрі, а дух прибитий висушує й кості», - книга Приповідок (17, 22).

 Рай.   Лежать на моріжку двоє, розмовляють. Тут раптом з’являється чоловік, накидається на яблуню і починає жадібно й похапки їсти соковиті фрукти. Двоє запитують: - Брате, ти куди поспішаєш, у тебе ж ціла вічність попереду? Той у відповідь: - Це у вас ціла вічність попереду, а мені зараз до реанімації повертатися!

     Якось їхав я з другом, він за кермом. На одному з перехресть нас сильно «підрізав» інший водій. Він був неправий, але ми, дякувати Богу, встигли загальмувати.

      А мені сподобалося, як мій друг на це відреагував:

                                             - А щоб тебе Бог благословив… мудрістю, а мене - любов’ю!

                          - Алло, скажіть, а у вас хрестики є? - Нема. - А іконки? - Нема! - А свічки?

                 - Мужчина, ви зателефонували до міськради! У нас нема нічого святого!