Пречиста Діва Марія - наша посередниця перед Божим Сином.

Марія випрошує ласки, особливо грішникам, бо Вона для них стала Матір'ю Божою…

      Зі всіх привілеїв, якими Господь Бог наділив Пречисту Діву, найбільшим був той, що від Неї прийняв людське тіло за справою Св. Духа Син Божий, який рівно-вічний Богу Отцю, Бог від Бога, Світло від Світла. Всі інші привілеї і ласки, як наприклад Непорочне Зачаття, захорона від всякої плями первородного гріха, ненарушене дівицтво, повнота ласк, Внебовзяття-то ніби проміння чудового сонця, вогнищем якого є Боже Материнство. Хто може описати гідність цього материнства? Навіть хоч би одна людина мала розум і любов всіх небесних ангелів, вона не змогла б цього зробити. Бо розважмо тільки про те, що Пречиста Діва Марія стала направду не тільки в моральному значенні Богородицею, а тому, що задля людства зачала і породила Того, котрий є правдивим Богом. Розважмо також, що Бог Отець доручив Свого Єдинородного Сина Пречистій Діві Марії, аби через Воплочення стався заразом її Сином, і то так, щоб не було двоє синів, але один Син, бо в одній Божій Особі. Той, якого не може обняти небо і земля, перебував у дівичому лоні Марії; Той, що живить усі створіння, кормився молоком її грудей; Той, до якого все належить, був її підданий. Розважмо: адже Пречиста Діва Марія вчинила Своїм словом, що Божий Син є не тільки нашим Творцем, Паном і Судією, але нашим Учителем, Спасителем, Братом, Обручником. Розважмо також, що Марія, даючи Божому Синові людське тіло, дала Йому нове життя, якого спершу не мав, і через це вчинила Його священиком і жертвою. Священиком, який складає своєму Отцю нескінченну честь, і Жертвою, яка через свою смерть поєднала світ з Богом. Найсвятіше Тіло, яке задля нас стільки витерпіло і яке є кормом наших душ, - це тіло Марії, а Найсвятіша Кров, що зросила хрест, яка і тепер у містичний спосіб проливається на престолі в кожній Св. Літургії, - це кров Марії. Після чоловічества Ісуса, яке тісно з'єдналося з Божеством, найбільше до Найсвятішої Тройці зблизилася Богородиця-так, що внаслідок цього утворила окремий порядок і стала вивищена понад усякі створіння: вище Неї тільки один Бог, нижче все - крім Бога. Направду, є це чудом чудес - бути заразом матір'ю і дівою, а то сягає вічности - бути Матір'ю Вічного (Бога). Пречистій Діві Марії, яко Божій Матері, належиться не тільки найвища честь після Бога, але також вдячність і послушність. Але щоб ми їй не жертвували - цього замало, тому слушно можемо повторити слова св. Анзельма: "Мати мого життя, Живителько моєї душі, Кормителько Спасителя всієї моєї істоти! Що ще можу сказати? Язик мій стомився, бо дух мій умліває. О Діво, Діво, все моє єство непокоїться і тривожиться: як маю скласти Тобі подяку за великі Твої ласки?! Що ж дам Тій, яка породила Бога і Спасителя мого, материнство якої вберегло мене від вічної смерті, Син якої вирвав мене серед згуби і з нужденного вигнання привернув до щасливої вічності?" Марія, як Мати Відкупителя, вплітається в чудову тканину Божих планів. Від її слова "Хай мені станеться" Господь Бог поставив у залежніть відкуплення світу і поставив Марію під хрестом, коли довершувалося це відкуплення, а потім помістив її у Вечернику, коли Св. Дух мав зійти на апостолів. Від її посередництва залежить також і наше спасіння. Господь Бог міг і інакше покерувати справою відкуплення людського роду, але Він хотів до цього використати невісту, щоб як невіста брала участь в упадку раю, так також невіста брала участь у справі відкуплення. Подивляймо тут найдосконаліші і повні любові Божі дороги. Страшно, немислимо - безпосередньо зустрічатися з Богом, бо велич Його Маєстату пригнітає нашу нічевість, а велич Його святості нашу нікчемність. Тому жидівський народ з перестрахом кликав до Мойсея: "Говори ти сам до нас, нехай Бог до нас не говорить, бо помремо". Навіть сам пророк Ілля з тривогою закриває лице, коли Господь Бог говорить до нього. Грішна людина не могла наблизитися до Бога, бо прірва відділяла її від Бога, потрібно було посередника, а ним є Богочоловік, Ісус Христос.

     Однак, хоч ми отримали посередника в Отця, треба було посередника і в Сина, бо нашими гріхами буває ображений не тільки Отець, але і Син, в якому милосердя пов'язане зі справедливістю. Отже це посередництво в Сина виконує Марія. Послухаймо, як це гарно пояснює св. Вернард: "До Отця ти боялася приступити, людино, а перестрашена Його голосом, ти ховалася за листя, тому дав тобі за посередника Ісуса. Чи є щось таке, чого б не виєднав такий Син у такого Отця? Направду, будеш вислуханий, Отець бо любить Сина. Чи, може, і до Сина боїшся приступити? Він є твоїм Братом і Твоїм тілом; того Брата дала тобі Марія. Але, може, ти в ньому лякаєшся Божого маєстату, бо ставши чоловіком, Він не перестав бути Богом? Може, прагнеш мати посередника в Сина? Прибігайдо Марії, бо саме в Марії чоловічество". Аби Марія могла виконувати роль нашої Посередниці і Дательки всіх ласк, Господь Бог наділив її, з одного боку, повнотою ласк і могутністю, а з другого - повнотою милосердя. Отці Церкви вчать, що, як Ісус Христос прийшов до нас за посередництвом Марії, так через Марію приходять до нас всякі ласки. Вона є "водоспадом" ласк, бо зливає ласки з неба на землю; Вона ж - ніби "шия" Церкви, бо через неї пливе ласка від голови, тобто від Христа, до Його Містичнго Тіла, Св. Церкви. Вона є другим вогнищем Милосердя. Коли хтось зближається до вогню, то бере з нього тепло: так, хто з довірою приступає до Серця Марії, отримує ласки і дари. Є то Серце нашої Мами, яка нас любить, як своїх дітей, якій Син нічого не може відмовити. Слушно кажуть святі, що її молитва всесильна, і називають її - "Благаюча Всемогутність". Марія випрошує ласки, особливо грішникам, бо Вона для них стала Матір'ю Божою. Марія-правдива Естер, яка своїм заступництвом захоронює нещасних людей перед карою Небесного Царя і не відкидає навіть найбільшого грішника, який жебрає в Неї ласк, а приймає на лоно Свого милосердя. Марія опікується і провадить до спасіння всіх, які віддаються під її опіку. Тому слушно Вона названа зіркою, яка світить усім у земній мандрівці, і драбиною грішників до неба. Одного разу до св. Вернарда прийшов великий грішник і майже в розпачі заволав: "О, гріхи мої такі великі, що неможливо, щоб Господь Бог мені їх вибачив і щоб я знайшов у Нього ласку!" - "Ні, мій сину, - відповів на це святий, - не треба впадати у відчай, бо хоч би ти боявся, чи знайдеш ласку в Бога, то все ж май надію, що знайдеш її у Марії. Адже Вона є "повна ласки", як її назвав сам ангел". Після того святий відкрив Святе Письмо і прочитав такі слова: "Не бійся, Маріє, бо Ти знайшла ласку Бога". І так сказав: "Марія знайшла ласку? Як то: невже Вона хоч коли-небудь її втратила, що потребувала знайти? Борони Боже! Але можна також знайти те, що інші загубили. Отже, і ти згубив ласку Божу через свої гріхи, а Марія знайшла цю твою ласку. Тому не засмучуйся і не падай на дусі, а біжи чимскоріше до Матері Божої, впади до її стіп і проси: "Мати Божої ласки, поглянь на мене, грішного! Я втратив ласку Божу, а Ти її знайшла. Мамо, мамо, поверни мені втрачену ласку, випроси прощення у Свого Сина, а потім будь моєю Опікункою і підпорою, щоб я вже так легковажно не грішив і так невластиво не легковажив Небесного Отця". Коли хочеш безпечно спастися, проси опіки в Марії; бо як дитина не може бути без молока мами, так християнин без опіки Марії не може спастися (св. Бонавентура). Коли ти є грішник, проси в Марії, яка є "Прибіжище грішників", щоб Вона випросила тобі ласку навернення. Коли ти є праведник, молися до "Помочі вірних" про ласку витривання у любові до Бога і досконаліше наслідування Ісуса Христа. У смутку проси про потіху, в убожестві про хліб, у хворобі про здоров'я, у спокусах про перемогу, в житті - про спасіння і з певністю переконаєшся, якою могучою Вона є Посередницею, бо взиваючи про її опіку, не впадеш у розпуку; йдучи за Нею, не зблудиш; коли буде тебе підтримувати, не впадеш; коли буде тебе провадити, ти не стомишся; коли Вона буде ласкава, то щасливо дійдеш до мети. І обов'язково всі свої жертви, молитви, милостині, покуту і працю поручай Марії, щоб Вона жертвувала їх Господу Богу. По-перше, для того, що Бог того прагне, аби ми через Марію складали свої жертви-так, як через Неї отримуємо Божі дари. По-друге, тому що наші заплямовані руки не достойні складати жертви Господу Богу, руки ж Марії подібні до найчистіших лелій. Тому для Господа Бога вони є наймилішими.