Глава УГКЦ: «У 2016 році ми не маємо причини для занепаду духом»

Переконаний, те, що відбувається сьогодні в Україні, – це боротьба, боротьба між добром і злом. Це боротьба між тими, хто приймає Божу любов, і тими, хто її заперечує і відкидає. Це боротьба між безбожництвом і вірою в Бога. Тому хочу всіх запросити стати на стороні віри, надії і любові. Ми тоді справді побачимо, що зможемо вистояти і перемогти у тій боротьбі завдяки духовній силі, яку має наш народ. Про це відзначив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у традиційному різдвяному інтерв’ю «5-му каналу». Говорячи про надію українців на краще майбутнє, незважаючи на важкі сьогоднішні часи, Предстоятель зауважив, що за християнським розумінням, надія завжди випливає з віри. Та людина, яка не має віри, важко, аби вона мала надію, щоб вона могла впевнено поглянути в завтрашній день. «Святкуючи Різдво, – сказав Блаженніший Святослав, – ми віримо, що Бог став дуже близько до людини, Бог воплотився, став дитиною, став людиною». Він розповів, що святі отці говорили, що в таїнстві Різдва є якась антиномія: невидимий став видимим, Бог на землю зійшов, а людина на небо вийшла, всемогутній став тендітним, беззахисним дитятком. «І саме ось таке поєднання, також згідно з християнською вірою, є джерелом обміну всіх властивостей і дарів. Саме через те, що з нами Бог і ми в це віримо, ми є сильні. Навіть тоді, коли ми часом відчуваємо свою слабкість. Саме те, що Бог став людиною, став одним із нас, ми відчуваємо, що ми не є покинуті. Ми відчуваємо, що маємо надію, бо та надія народилася. Ось вона подається нам як новонароджене дитя Ісус», – зауважив Блаженніший Святослав. «Тому ми, християни, – запевнив він, – з великою впевненістю дивимося в майбутнє. Спасіння, про яке ми говоримо, це є Божий дар. Людина не може заслужити спасіння, не може сама його здобути, вона може лише цей дар прийняти, отримати». «Отож якщо мова йде про наше суспільне життя, державне будівництво, ми, віруючи в те, що з нами Бог, повинні сміливо, впевнено будувати своє майбутнє», – переконує він. Глава Церкви наголосив, що в цьому новому році ми не маємо причини для занепаду духом, для знеохоти, для якогось розчарування, бо це все випливає від зневіри. «Отож у Різдві Христовому обновімо нашу віру, яка дасть нам силу надії», – закликав Предстоятель.

     «Коли Бог торкає людину у своєму Різдві, тоді її страх перетворюється на надію» - Сьогодні Христова Церква святкує одне з найбільших християнських свят – свято народження в людському тілі Божого Сина, який приходить, щоб спасти людину від гріха і смерті. У книгах Святого Письма ми читаємо, що єдинородний Син Божий, який народився від Бога Отця, ще перед сотворенням світу був тим, через Кого, Ким і задля Кого цей світ постав. Ми сповідуємо божество Сина Божого в «Символі віри», коли кажемо: «І через Нього все сталося». Син Божий входить у людську історію, воплочується і стає людиною, торкаючись найглибших підвалин людського життя в усі історичні часи та епохи. «Різдво – момент зустрічі людини з Богом і людини з людиною. Бажаю, щоб ми в цьому святі перестали почувати себе самотніми. Бо Бог постукав і увійшов в наші двері і Він є тут з нами. Він народжується сьогодні в моєму житті і у вашому, бо ми відчуваємо ту радість від того, що ми є разом». Євангелії, коли читаємо про Різдво, то знаходимо тричі слова «Не бійся!».  Уперше вони вийшли від архангела Гавриїла, коли він звертався до Марії в день Благовіщення: «Не бійся, бо ти знайшла благодать у Бога». Вдруге архангел промовляє їх до Йосифа Обручника в сні, розвіюючи сумніви щодо того, хто має народитися від Марії: «Не бійся взяти Марію за жінку, бо те, що народиться, походить від Святого Духа». Утретє архангел промовляє до пастирів, котрі стерегли отару в різдвяну ніч: «Не бійтеся! Сповіщаю вам велику радість, бо сьогодні народився у місті Царя Давида Спаситель Христос Господь». «Коли Бог торкає людину у своєму Різдві, тоді її страх перетворюється на надію, біль на радість, а темна ніч сяє небесним світлом. Що може відчувати людина, яку торкнув Господь? Тоді вона розквітає. Що може відчувати людина, яка боїться свого майбутнього? Таж її майбутнє лежить в яслах на сіні. Що може відчувати людина, яка у своїх болях шукає Бога? Він торкається її, лікує її рани, повертає її до гідності та свободи, і радість повертається до неї», - сказав Глава Церкви. За словами проповідника, Бог у своєму Різдві подібний до доброго лікаря, який приходить до людини і та зцілюється: «Торкаючись ніжно новонародженим Дитятком людську істоту, Бог торкає за живе кожного, перемінює все те, чим ми живемо, і показує нові горизонти майбутнього».

     Блаженніший Святослав, згадуючи євангельське «не бійся», зауважив, що кожен, хто почув ці слова, починав діяти: мудреці аж зі Сходу йшли за зорею, шукаючи Царя, що народився; пастирі кинули свої отари і спішили знайти Дитя, про яке провістив ангел. Бо «той, кого торкнула любов і надія, - не може не поділитися пережитим із ближнім». Тож і ми, святкуючи Різдво в непростий час, чуємо з небес: «Не бійся! Сьогодні твій Спаситель народився. Проте не будь бездіяльним, а ділися дотиком Божим, у той спосіб, який ми можемо допомогти людям пережити різдвяну радість». «Прадавня українська коляда – спосіб, який надихав і підносив. Коли колядуємо, то різдвяна радість торкає кожного із нас», - зауважив він. «У свято Різдва я прагну, щоб кожен українець був "доторкнутий" Божою любов’ю новонародженого Спасителя. Нехай наша радість досягне всіх, хто сумує, дійде до того, кого ми фізично не можемо відвідати. Сьогодні маймо у наших серцях тих, хто є на фронті, бо завдяки їм ми можемо молитися. Згадаймо потребуючих і тих, хто не має з ким цю радість розділити», - закликав Блаженніший Святослав. «Нехай Різдво стане силою українського народу, яка перемінить наш страх на надію, а непевність на радість Різдвяного свята».