Знак для невіруючих

 Ісус Христос здійснює чудо через заступництво Своєї і нашої Матері Марії…

     Шокуюче диво… У четвер 29 березня 1640 року Мігуель Хуан не поїхав просити милостиню. Він залишився вдома, аби допомогти батькові навантажувати навозом коші, які потім на ослі везли на поле. Після цілого дня тяжкої праці Мігуель прийшов додому дуже втомлений. Під час вечері всі бачили його ногу, рана на якій зажила, а деякі гості навіть доторкалися її. Цього вечора у Каланді зупинився на нічліг загін кавалеристів, і сім'я Пеллісерів отримала наказ прийняти до себе одного з солдатів. Мігуель Хуан був змушений поступитися своєю постіллю солдатові, а сам ліг спати на матраці в кімнаті батьків. Він вкрився батьковим плащем, який був надто коротким, щоб накрити його єдину стопу. Після вечері, приблизно о 10-ій вечора, Мігуель Хуан побажав доброї ночі батькам і зібраним гостям, залишив на кухні дерев'яний протез і милицю і, стрибаючи на лівій нозі, пішов спати. Після молитви, в якій він цілком віддав себе в опіку Богородиці, Мігуель поринув у глибокий сон. Коли через деякий час (приблизно між 22:30 і 23:00) мати ввійшла до кімнати, де спав син, вона відчула дивний небесний запах. Піднявши ліхтар вище, вона побачила, що зпід плаща, яким був накритий Мігуель, виглядає не одна, а дві стопи, закладені одна на другу. Вражена, вона покликала чоловіка, який відкинув плащ - і батьки побачили сина, який спав з двома здоровими ногами. Вони зрозуміли, що здійснилося велике чудо. Батьки почали кричати і будити Мігуеля, але він спав так міцно, що довго ніяк не реагував. Врешті решт він розплющив очі і побачив збуджених батьків, які кричали: "Поглянь! У тебе відросла нога!" Неважко уявити потрясіння і радість Мігуеля Хуана, який побачив і відчув, що в нього дві ноги і що він уже не каліка. Збіглися всі домашні і з подивом дивилися на його зцілену ногу. Мігуель не розумів, як це могло статися. Він лише пам'ятав, що перед тим, як прокинутись, йому снилося, що він намащує покалічену ногу оливковою олією з лампади в Пілар. Він був переконаний, що Ісус Христос здійснив це чудо через заступництво Своєї і нашої Матері, Марії.

     Коли минулося перше потрясіння, Мігуель Хуан почав обмацувати стопу і рухати нею, щоб переконатися, що це не сон. При бляклому світлі ліхтарів усі бачили його ногу, яка "відросла" в чудовий спосіб. На ній виднівся великий шрам від колеса воза і три маленьких: від укусу собаки в дитинстві, від вирізаного чиряка і від колючок, якими він поранився багато років тому. Ці шрами свідчили, що до нього "повернулася" та сама нога, яку ампутували і поховали на цвинтарі два роки і п'ять місяців тому. Цікаво, що зберігся випуск місцевої газети "Aviso Historіco" від 4 червня 1640 року зі статтею про те, що пошуки ноги на лікарняному цвинтарі в Сарагосі не дали жодних результатів - не залишилося і сліду від могили, в якій було поховано ампутовану ногу.

     Звістка про чудо швидко облетіла околицю. Люди прибігали в бідний будинок сім'ї Пеллісерів, голосно дякували Божій Матері та Ісусові за велике чудо, разом молилися. Усі, хто приходив, відчували чудовий "небесний" аромат, який панував у домі упродовж кількох днів. Ранком наступного дня до них прийшов парафіяльний священик отець Герреро (Herrero), а разом із ним бургомістр, представники місцевих властей і хірурги, які обмацали ногу, аби офіційно підтвердити достовірність події. Уже 30 березня, тобто наступного дня, суддя першої інстанції Мартін Кореллано (Martin Corellano), відповідальний за громадський порядок у Каланді, склав перший офіційний документ щодо незвичайної події. А через три дні у домі Пеллісерів представники церковних і державних властей у присутності лікаря і нотаріуса склали протокол, підтверджений підписами десяти свідків, у якому вказувалося на "Боже втручання". Зціленого Мігуеля урочисто привели до місцевої церкви, де зібралися всі мешканці Каланди, щоб побачити його на двох ногах, хоча ще кілька днів тому вони бачили його одноногим. У церкві Мігуель Хуан спочатку приступив до сповіді, а потім разом з усіма мешканцями Каланди взяв участь в урочистій подячній Службі Божій. Ампутована нога, яка упродовж двох з половиною років перебування у землі повністю згнила, завдяки безпосередньому втручанню Бога була повернена до життя і приєднана до живого тіла. Цей знак дав нам Ісус Христос як знак і доказ нашого воскресіння у День Його Другого Пришестя.

                             Творець, який вчинив всупереч законам природи, поставився до них із повагою, і тому лише за кілька місяців потому Мігуель Хуан отримав колишню здатність володіти ногою...

     25 квітня 1640 року Мігуель Хуан разом із батьками направився у сарагоську святиню, аби подякувати Богородиці за чудо повернення ноги. Усі мешканці Сарагоси чудово пам'ятали одноногого жебрака, який просив милостиню біля входу до базиліки. Можна уявити собі їхнє потрясіння, коли вони побачили його зціленим. Але справжній шок пережив хірург, професор Естанга, який особисто ампутував ногу, а пізніше упродовж двох років робив перев'язки. Тепер він міг переконатися, що ампутована нога повернулася до життя у цілком непояснений для медицини спосіб. Такий самий шок пережили асистенти професора і весь медичний персонал, які побачили Мігуеля на двох ногах.