Блаженніший Святослав розділив з друзями УГКЦ різдвяну просфору.

У Києві 14 січня, на свято Василія Великого, відбулася традиційна «Різдвяна просфора з Патріархом». Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав мав нагоду розділити різдвяний хліб із вірними та друзями УГКЦ. Перед початком заходу гості ознайомилися зі станом будівництва Патріаршого собору Воскресіння Христового та дізналися про стан розбудови Патріаршої резиденції. На урочисту частину зібралося близько 800 гостей. Серед запрошених були культурні та громадські діячі, дипломатичні представники, члени Уряду, народні депутати… Національна капелла бандуристів України імені Г. Майбороди дарувала гостям різдвяні колядки.

     Під час свого слова господар свята пояснив, що просфора – особливий хліб, який готується для Божественної Літургії. З грецької «просфора» означає «приношення». Це те, що ми хочемо принести в дар Богові, аби послужити Йому. Але коли ми святкуємо Різдво, ми цією різдвяною просфорою ділимося один із одним. «Ми знаємо, що наш Спаситель прийшов на світ у містечку Вифлеєм, назва якого дослівно і означає «місто хліба». Але Він прийшов, аби самому бути Хлібом для нас. Він є тим Хлібом, яким Небесний Отець хоче поділитися з нами, щоб сповнити нас життям, надією на майбутнє», – розповів Глава Церкви. «Цього вечора хочемо з вами – нашими друзями, поділитися різдвяною просфорою», – сказав Блаженніший Святослав до гостей.

     Зазвичай перед діленням цим різдвяним хлібом робиться три речі. Насамперед – дякуємо Господу Богу за прожитий рік. Ми згадуємо все те, що нам подарував Господь Бог протягом останнього року. «Цей рік був непростий, – вважає Предстоятель, – ще один рік війни. Але водночас ми так багато отримали дарів від Господа Бога. Найбільший дар – дар приятеля, людини. Якщо порівняємо з минулою просфорою, то нас стало набагато більше. Наша "Різдвяна просфора" зібрала, можливо, вдвічі більше людей, ніж торік. Ми маємо набагато більше за що дякувати Богові, ніж ми собі уявляємо». За його словами, 2016 рік був роком, коли ми згадували 25 років відновлення Незалежності нашої держави. Ми також мусимо подякувати Господу Богу за ще одну подію, яка чомусь мало прозвучала в інформаційному просторі. 25 років тому розвалилася новітня тюрма народів – Радянський Союз. І ми сьогодні маємо багато різних іноземних дипломатичних представників, які цими днями відзначають 25 років встановлення дипломатичних відносин з Україною. «Тому, панове посли, сердечно дякую за вашу присутність між нами і за все те добре, що наша Церква могла зробити і далі робить, аби Україна в міжнародному вимірі заговорила голосно в ім’я свого народу», – сказав господар вечора.

     Глава Церкви привітав і українських вояків, які були на святі. «Під час ділення просфорою ми особливо будемо згадувати наших воїнів, які в цю хвилину захищають нашу свободу і незалежність. Своїм життям захищають, прикривають і дають нам життя і надію на новий рік», – додав архиєрей. За звичаєм згадали і тих, хто минулого року відійшов у вічність: «Нехай Господь Бог прийме у свої обійми всіх наших приятелів, друзів, Героїв України, які впродовж цього року відійшли від нас і сьогодні є разом з Ним, беручи участь у житті вічному». Гості разом із Блаженнішим Святославом помолилися і за тих, хто сьогодні не має можливості сісти за святу різдвяну вечерю – за наших переселенців, за людей, які опинилися у пастці на окупованих територіях, у Криму, за тих, які, можливо, святкують це Різдво і початок нового року в зоні розмежування. «Згадуємо всіх тих, кому сьогодні важко. Згадуємо, аби і з ними поділитися різдвяною радістю і вірою в те, що цей рік буде кращий, ніж той, що минув», – сказав насамкінець Глава УГКЦ.

     Предстоятель зауважив, що сьогодні, 14 січня, за юліанським календарем ми розпочинаємо новий рік. Ми входимо в новий період нашого церковного і особистого життя. За його словами, як християни ми починаємо цей рік з особливого дня – свята. Сьогодні ми святкуємо празник Обрізання і найменування Господа нашого Ісуса Христа. Сьогодні минає восьмий день після Різдва Христового. Як ми чули у Святому Євангелії, відповідно до припису старозавітного закону, цього дня в обрізанні новонароджений Спаситель отримує ім’я Ісус, що означає «Спаситель». «Можемо сказати, – пояснив Блаженніший Святослав, – що нині сам Господь Бог у тілесному обрізанні свого єдинородного Сина відкриває нам зміст і значення Його місії, задля якої Він народився між нами. Христос народжується, аби вкласти в кожну людину не так тілесне зовнішнє обрізання, як джерело вічне».

     «Обрізання Ісуса Христа, – продовжив проповідник, – є передвісником, обіцянкою дару Хрещення – того моменту, коли кожен з нас отримує хрещальне ім’я, того моменту, коли в нутро кожного з нас Господь вкладає зародок життя вічного. Усе те, що сьогодні Небесний Отець відкриває в особі свого єдинородного Сина, даючи пізнати нам Його ім’я, є здійснене для нас. Спаситель своє спасіння хоче вкласти в істоту кожного, хто прийме дар усиновлення і стане дитиною Божою за новою обітницею – у тайні Святого Хрещення». І щоразу, сказав Глава Церкви, коли ми хочемо обновити своє життя, коли ми хочемо відродження: особистого, церковного, суспільного - ми повинні повертатися до цього джерела. Маємо вертатися до тої сили, яку Господь уже вклав у наше нутро. Ми повинні ще і ще раз відкривати для себе самих власне християнське ім’я. Розпочинаючи сьогодні новий рік, ми також святкуємо свято Святого Василія Великого. «У його постаті ми можемо побачити плоди Таїнства Хрещення», – вважає Предстоятель. За його словами, святий Василій Великий походив зі знатної, вченої родини. Чуючи Слово Боже про нове християнське ім’я, чуючи благовість Євангелія про нове життя, яке випливає з Таїнства Хрещення, він по-новому зрозумів гасло грецької філософії, яке звучало так: «Пізнай самого себе». «Аскетичне життя Василія Великого, його монаший спосіб життя, його глибоке богослов’я було ніщо інше, як пізнання дару спасіння, яке Господь Бог поклав у його серце. Він щоразу глибше повертався до джерела, – джерела життя вічного», – відзначив Блаженніший Святослав.

     Також цього дня ми розпочинаємо особливий ювілейний рік у житті УГКЦ і в житті Чину святого Василія Великого. Глава Церкви нагадав, що торік ми дякували Господу Богу за 420-річчя Берестейської унії – церковного єднання, яке знову привело Київську Церкву до джерела єдності Церкви Христової. Коли наші владики на чолі зі своїм митрополитом відновили єдність Київської Церкви з наслідником апостола Петра – Святішим Отцем Папою Римським сьогодні. «Неминуче, – зазначив архиєрей, – таке повернення до джерела мало вилитися в оживлення, оновлення святого життя в Київській Церкві. І через двадцять років Київський митрополит Йосиф Велямин Рутський розпочинає реформу руського монашества. Цю реформу ми сьогодні знаємо як початки нового історичного буття монашества в лоні Василіанського чину». Блаженніший Святослав сердечно привітав ченців і сестер Чину святого Василія Великого. «Хочу побажати, аби в цьому році переживаючи, святкуючи цей рік, з одного боку, ви дотримувалися цього гасла і заповіту Василія Великого: «Пізнайте самих себе». Відкривайте щоразу глибше зміст богопосвяченого життя. Хочу побажати, аби цей рік став не просто роком повернення до джерел, а став роком оновлення нашого монашества, здобуттям нової духовної сили. Хай стане роком глибокого духовного оновлення всієї нашої Церкви», – побажав Глава УГКЦ.

     Тому, вважає він, цей ювілей є не тільки ювілеєм Василіанського чину. «Це подія, яку повинні ми, як Київська Церква, глибоко пережити. Маємо зрозуміти Божий заклик у цьому році. Я так би хотів, аби в цьому році ми хоч трошки стали кращими християнами, аби ми відкрили в собі силу, яка здатна нас перемінити. Ми бачимо, що в нашому суспільно-державному бутті ми так потребуємо змін, ми так потребуємо оновлення. Ми відчуваємо, що по-старому жити вже не можливо», – закликав Глава УГКЦ і додав, що сьогодні ми просимо в Господа Бога дару оновлення, дару, який би став моментом нового імпульсу для глибокого святого життя, що походить від єдиного імені, в котрому є спасіння для людини, – імені Ісус.