Глава УГКЦ у Зарваниці: «Щоб побороти війну, треба побороти гріх»

Вдивляючись у патріарха Йосифа, слухаючи папу Пія ІХ, ми бачимо, що перемога України, перемога нашого народу, перемога нашої Церкви сьогодні кується тут, біля твоїх стіп, Пречиста Богородице, бо ти є мати перемоги, до тебе ми приходимо. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у проповіді до вірних під час щорічної Всеукраїнської прощі до Марійського духовного центру в Зарваниці, присвяченій 125-літтю від дня народження патріарха Йосифа Сліпого та 150-річчю коронації Зарваницької чудотворної ікони. Проповідник зауважив, що слово Святого Євангелія про зцілення розслабленого, яке ми сьогодні чуємо, показує нам Ісуса Христа, Цілителя душі й тіла. Бо цілитель означає той, що повертає цілісність, первісну красу, відкриває Божий задум про людину... Коли людина, вважає архиєрей, у своєму внутрішньому світі розриває свої стосунки з Богом, усе довкола починає бути розслабленим. Рветься ота найголовніша ниточка, яка робить людину цілісною Божою істотою. Тому Ісус як Сотворитель і Бог торкається первопричини цього розслаблення…

Блаженніший Святослав відзначив, що в цій прощі ми соборно дякуємо Господу Богу за дар великого мужа, отця, ісповідника віри – патріарха Йосифа Сліпого, відзначаючи 125-ліття з дня його народження. «Якщо ми заглибимося в почуте сьогодні Боже Слово, то зрозуміємо, що воно начебто втілилося в житті цього великого мужа, – сказав Глава Церкви. – У той час, коли темрява безбожності й атеїзму заполонила українську землю і всю Східну Європу, коли патріарх став в'язнем Христа ради, коли Господь Бог привів його перед безбожних суддів і повів його на сибірську каторгу, що він тоді робив? Він навіть у тюрмі служив Божественну Літургію і сповідав людей з їхніх гріхів. Навіть більше, у час атеїстичного панування він займався наукою навіть на засланні. Сидів у бібліотеках, писав історію Вселенської Церкви. Хтось би міг сказати, що мрійником був той чоловік. Може, варто було зі зброєю в руках організувати спротив безбожній владі. Але патріарх Йосиф втілював Боже Слово як пастир свого народу. Він чував над душею України, просвічуючи її словом Євангелії. Навіть серед темних тюремних кутків над похиленою головою він синам і дочкам українського народу промовляв слова: бадьорися сину, відпускаються тобі твої гріхи». Патріарх Йосиф, вважає Предстоятель УГКЦ, зрозумів: аби побороти темряву, треба запалити хоча б один світильник. Щоб перемогти безбожництво, треба бути віруючою людиною. Щоб побороти атеїзм, треба відроджувати богословську науку. І все це крок за кроком він робив як на засланні, так пізніше і в Римі. І так він підготував для всіх нас свободу, визволення з рабства. Був благовісником миру! Був тим, хто остаточно силою своєї віри і прощенням ворогів переміг зло, переміг ворогів. І став предтечою вільної України.

Ми сьогодні також згадуємо папу Пія ІХ, який 29 червня 1867 року у свято Верховних апостолів Петра і Павла у Римі освятив корони для чудотворної ікони Зарваницької Богородиці. Цікаво, відзначив Блаженніший Святослав, що це освячення відбулося в контексті канонізації святого Йосафата, коли Вселенського Церква відзначала 1800-ліття мученицької смерті Петра і Павла в Римі. Це прославлення святого Йосафата і освячення цих корон відбулося у присутності п'ятисот єпископів з усього католицького світу. «Що тоді думав Пій ІХ, коли чинив ті речі? Гадаю, що тоді Святіший Отець зрозумів, що майбутнє України, майбутнє нашого краю, як і майбутнє Європи кується у Зарваниці. Пій ІХ сам пережив падіння папської держави, об'єднання Італії, оголосив себе в'язнем Ватикану. Він, мабуть, дивлячись на Схід Європи, бачив, що тут прийдуть і відійдуть різні імперії, ідеології, а ікона Зарваницької Богородиці буде джерелом життя і відродження українського народу, який був тоді, є сьогодні і буде завтра», – наголосив проповідник. «Тому, святкуючи ювілей 150-річчя коронації цієї чудотворної ікони, ми відчуваємо, що тут сьогодні кується перемога України. Бо тут кожен прочанин може пережити у своєму серці те, що пережив оцей розслаблений євангельський чоловік. Ми приходимо сюди, аби каятися в наших гріхах, воскресати до Божого життя, вчитися жити справжнім християнським життям, прощати навіть ворогам. А це означає, що тут разом із Марією ми перемагаємо зло, диявола, який є первопричиною війни, горя, страждань і всього того, що завдає сліз, ран і крові українському народові», – вважає Глава УГКЦ.

Сьогодні світ думає, як зупинити війну в Україні. «І це було перше запитання, яке ставили у Слов'янську і Краматорську його еміненції кардиналові Леонардо Сандрі... І ми сьогодні тут від Богородиці чуємо відповідь: не досить лише усувати наслідки війни, тому що вони можуть повторитися, якщо не буде усунена першопричина. Щоб побороти війну, треба побороти гріх. Треба відчути, що Боже милосердя, Боже прощення є тими ліками на рани України, яких ми всі сьогодні так потребуємо. Коли ми станемо переможцями гріха і смерті у Христі, ми переможемо всі наслідки цього гріха, переможемо цього несправедливого агресора, відбудуємо нашу державу, зробимо щасливими українців, які більше не будуть змушені шукати кращої долі на чужині. Ось чому ми сьогодні тут на прощі, ось що ми сьогодні святкуємо», – наголосив насамкінець Отець і Глава УГКЦ.

«Пресвята Богородиця навчить, як із нас творити чесний і щедрий дар Богові та братам», - кардинал Леонардо Сандрі у Зарваниці… «Як пригадуєте, минулого року в серці не одного греко-католика була тривога, коли Папа зустрівся з тими, хто на нас нападає, нас вбиває або чинить зло. Багато хто із вас питав себе про те, чи Папа є на боці України? Багато вірних питали себе, чи в тих зустрічах не йдеться про непевне майбутнє становище УГКЦ?» - 16 липня в Зарваниці сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, передаючи слово Папському посланцю кардиналу Леонардо Сандрі. Сьогодні, на його думку, на всі наші страхи і сумніви Святіший Отець дає чітку і ясну відповідь. «Він сьогодні послав до нас свого найближчого співпрацівника для опіки над Східними Католицькими Церквами - кардинала Леонардо Сандрі. Цей жест Папи каже, що він є з Україною, знає болі і страждання України, мовив він далі. - Зустрічаючись із могутніми світу цього, Папа є голосом болю України. Тому сьогодні він послав нам свого легата». Блаженніший Святослав зазначив, що кардинал Леонардо вже вдруге у Зарваниці: «І ви  бачили, як вона розбудовується, як розвивається УГКЦ, яка вона є динамічна і своєю вірою в Бога запалює серця мільйонів людей у світі. Ви були разом зі святим Іваном Павлом II і пам’ятаєте, як тоді ми всі разом одним голосом співали: «Україна любить Папу». Те саме ми кажемо сьогодні: «Україна любить Папу». Дякую за молитви і співчуття Україні й працю для миру в Україні. Ви привезли слово Святішого Отця і Папське апостольське благословення. Тож промовте до Божого люду і уділіть це благословення». Тоді кардинал Сандрі, зокрема, сказав: «Жест прочанства, окрім того що проголошує віру в Господа та є актом посвяти заступництву Матері Божої, робить нас впевненими в тому, що ми не самотні, бо Христос є вірний своїй обітниці перебувати з нами аж до кінця світу. Разом із цим Пресвята Богородиця продовжує огортати весь світ духовним материнством, яке було поручене їй її Сином під хрестом». Він закликав просити Бога збільшити нашу віру і дарувати нам дар відкритості наших очей до розуміння того, що жест, який ми звершили, переживаючи цю прощу, не є чимось, що нам належить: «Цей жест закликає нас довірити своє серце і життя Христові, щоб і ми могли за прикладом Марії сказати: «Хай буде мені за Твоїм словом» - відповідно до власного покликання. Які потоки Божої благодаті зможуть сходити із цього дня, якщо кожний зміг би звершити, починаючи зі своєї сім’ї, принаймні один жест примирення і миру!» - наголосив кардинал.

«Ви знаєте, що я є тут, аби розділити радості й печалі вашого народу, а в особливий спосіб Української Греко-Католицької Церкви, заносячи всім близькість і благословення Папи Франциска, - мовив далі кардинал Леонардо. -  Крім молитви за дар миру в цій країні, сьогоднішня проща зосереджена на кількох споминах: святого Йосафата, святкування якого збігаються із благословенням корон, що були накладені на чудотворну ікону Пресвятої Богородиці Зарваницької 28 серпня того ж року, та 125-ї річниці від дня народження кардинала Йосифа Сліпого. 12 листопада 1979 року святий папа Іван Павло ІІ, очолюючи єпископську хіротонію Мирослава Івана Любачівського, як Митрополита Філадельфійського для українців, звертався такими словами до кардинала Йосифа, які також висловлюють почуття Папи Франциска та Вселенської Церкви до вас сьогодні». Він казав: «Бажаю скористатися сьогоднішньою нагодою, щоб висловити вам шану, яку відчувають до вашої Церкви Апостольський Престол та вся Католицька Церква. Вірність, засвідчена Петрові та його наступникам, спонукає нас до особливої подяки та до взаємної вірності у ставленні до тих, хто її зберігає з великою твердістю та душевною повагою. Бажаємо пожертвувати їм свою правду і любов. Бажаємо з усіх сил розрадити у випробуваннях тих, хто терпить саме через свою вірність. Бажаємо з усього серця запевнити внутрішню єдність вашої Церкви та єдність із осідком святого Петра» (12 листопада 1979 року). Префект закликав поручити Марії, разом із наміренням за мир в Україні, також особливу молитву за молодь цієї країни. «Любімо та слухаймо завжди Пресвяту Богородицю! Вона навчить нас, як із нас творити чесний та щедрий дар Богові й братам. Попровадить нас у пошуках повноти життя і радості у Христі. Хай Богородиця допомагає нам повторювати завжди у нашому серці слова, які також є проголошенням віри вашого філософа Григорія Сковороди: «Усе минає, але Божа любов після всього залишиться. Усе минає, окрім Бога і любові!» До побачення, Пресвята Богородице Зарваницька! Молися за нас до свого Сина, молися за мир на цій землі та бережи завжди нашого Папу Франциска та Блаженнішого Святослава! Амінь», - наприкінці сказав представник Ватикану.