Thursday, March 8, 2018

ЦЕРКОВНИЙ РІК


Церковний рік - це дати, пов'язані з певними подіями, які стосуються Спасителя світу. Церква нагадує нам ці події, щоб ми роздумували над ними і прагнули бути подібними до Спасителя та Його послідовників. У час Пилипівки ми повинні разом із патріархами Старого Завіту очікувати приходу Спасителя, на Різдво Христове разом із пастирями тішитися з Його народження, у час Чотиридесятниці постити разом із Ісусом Христом 40 днів, на Великдень - разом із Ним воскреснути, на Зелені свята просити разом із Апостолами зіслання Св. Духа. Майже кожен день церковного року є днем пам'яті якогось Святого. Розважаючи над життям того чи іншого святого, ми повинні прагнути до наслідування їх рис, до вдосконалення. Ми повинні також просити Святих їхнього заступництва, щоб завдяки ньому стати учасником ласк, які для нас вислужив Ісус Христос. "Найкраще молиться той, хто молиться разом із Церквою" (св. Авг.). Встановлюючи дні пам'яті святих, Церква хоче нагадати нам, що ми щоразу повинні звертати свої думки до Бога, бо заповів Апостол: "Чи ви... їсте, чи п'єте, чи що-небудь робите, усе робіть на славу Божу!" (І Кор. 10, 31).
Церковний рік (індикт) починається 1 вересня і охоплює три основні свята: Різдво Христове, Великдень і Зелені свята. Свято Різдва Христового нагадує нам народження Христа, Великдень - Його воскресіння, Зелені свята - зіслання Св. Духа. Мета церковного року - прославити Пресв. Трійцю, розкрити перед нами любов Небесного Отця, який послав Свого Сина на світ; любов Божого Сина, який за нас умер на хресті; любов Св. Духа, який зійшов на нас. Тому наступного дня після Зелених свят відзначаємо свято Пресвят. Трійці.
Римляни святкували новий рік 1 березня до 154 року перед приходом Христа. Від 154 року перед приходом Христа вони розпочинають новий рік від 1 січня. У 313 р. Константин, перемігши Максентія, встановив індикт*. Святу Різдва Христового передує сорокаденний піст (Пилипівка). Після Різдва наступають Свята Обрізання Ісуса Христа, Богоявления та Стрітення.
Сорокаденний піст, установлений на честь Втілення Сина Божого, починається 15 листопада, тобто наступного дня після дня св. Пилипа (звідси його назва). Уже від Введення розпочинається славлення Різдва Христового. Святу Різдва Христового передують п'ять днів передсвяткових, після нього відзначаються шість днів післясвяткових. Неділя перед Різдвом Христовим і неділя після нього теж присвячені цій події.
Під час сорокаденного посту Церква відзначає свято Непорочного Зачаття Пресв. Богородиці. Саме Вона була тією давно очікуваною невістою, яка повинна була стерти голову змія. Наступні, після Різдва Христового, свята символізують юність і зрілий вік Ісуса Христа аж до Його публічного виступу, тобто життя Ісуса в Назареті.
Великоднім святам передують м'ясниці і великий піст.
М'ясницями називається час від Богоявления до чотиридесятниці. На цей період припадають такі неділі: неділя після Богоявления, неділя митаря і фарисея, неділя блудного сина, неділя м'ясопусна і неділя сиропусна. Між неділею митаря і фарисея та неділею блудного сина нема посту (т. з. загальниця). М'ясопусною неділею закінчуються м'ясниці - наступний тиждень є вже переходом до посту. У понеділок після сиропусної неділі починається великий піст "чотиридесятниця". Третя неділя великого посту є Хрестопоклонною. На п'ятий тиждень великого посту, у середу, відправляється Утреня, яка називається Поклонами. У п'ятницю шостого тижня чотиридесятниця закінчується. За цією п'ятницею слідує Лазарева субота, Вербна неділя і страсний (великий) тиждень. Під час великого посту Церква представляє нам публічну діяльність Спасителя, Його піст у пустині і криваві страсті. Дні від Великодня до Вознесіння нагадуть нам, що Ісус Христос, воскреснувши, ще 40 днів перебував на землі. Перша неділя після Великодня називається Томиною або Антипасхи. У цю неділю, після св. Літургії, роздається людям Артос. Друга неділя називається неділею Мироносиць, третя - неділею розслабленою, четверта - самарянки, п'ята - сліпонародженого, а після неї, у четвер, наступає свято Вознесіння Господнього.
Через десять днів після Вознесіння відзначаємо Зелені свята. Наступна неділя після Зелених свят - неділя всіх святих, після якої наступає ряд неділь від першої до тридцять другої.
Десять днів перед Зеленими святами символізують той час, коли Апостоли після того, як Ісус Христос вознісся на небо, очікували зіслання Св. Духа. Час після Зелених свят символізує ту добу, яка триватиме аж до Загального Суду. Період від Зелених свят до неділі всіх святих називається загальницею у понеділок, після неділі всіх святих, починається піст до св. Петра (Петрівка).
Усім трьом основним святам відповідає певний стан природи (Церква, встановлюючи ці свята, брала до уваги місцезнаходження Сонця щодо Землі).
У Пилипівку на північній півкулі Сонце найбільш віддалене від Землі, тому ніч набагато довша від дня. Будь-яке життя в природі завмирає. Такий стан природи відповідає духовному станові людства перед приходом Ісуса Христа. Усе людство було вкрите темрявою ночі, аж поки Ісус Христос не приніс йому світла. Люди не мали належного поняття про справжнього Бога, потопали в невір'ї, занепадали морально.
Починаючи від Різдва Христового день починає довшати - з народженням Ісуса Христа приходить на світ світло; на Великдень воскрес Спаситель - на Великдень прокидається природа, все оживає, зеленіє, цвіте. На Зелені свята зійшло на людей небесне світло Св. Духа, - саме в цей час Сонце дає нам найбільше світла. З приходом весни розцвітають поля і сади, - із зіслання Св. Духа розпочалася нова доба розквіту для людства.
Встановлюючи ці свята, Церква брала до уваги місцезнаходження сонця, бо і поганські народи пов'язували свої торжества з цим небесним світилом, і це полегшувало навернення поган.

No comments:

Post a Comment

Note: Only a member of this blog may post a comment.