В ім'я моє досі ви не просили нічого. Просіте ж - і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть. Чи мудро ні в кого нічого не просити? Добре мати репутацію людини, що у всьому дає сама собі раду, проте бувають ситуації, коли наша надмірна гордість не дозволяє попросити якусь дрібницю, і ми мучимося, а люди поруч не розуміють, що вони зробили не так. Нам буває важко визнати, що ми немічні, що ми чогось потребуємо, що інші люди можуть нам зарадити - і замикаємося у своїй мушлі, в глибині душі нарікаючи на несправедливість всього світу. Але є й перевага в тому, коли ми рідко просимо: і нам, і іншим зрозуміло, що якщо ми вже звертаємося з якимсь проханням, то це дійсно серйозно. Бог знає, що нам у житті найбільше потрібно. Проте ми мусимо й самі знати, що для нас дійсно найважливіше й уміти це визнати. Ісусе! Навчи мене долати страх і просити в Бога всього, чого дійсно потребую!
No comments:
Post a Comment
Note: Only a member of this blog may post a comment.