Крок до святості… - Holy Dormition Pilgrimage at Sloatsburg.

     Кожен з нас колись, безумовно, чув слово «індульгенція». Бодай у контексті курсу Всесвітньої історії у сьомому-восьмому класі, коли вчили про Лютера і Реформацію. Знаменита фраза Лютера про те, що «індульгенціями торгують, наче свинями на ярмарку», на довгі століття стала молотом, яким за найпершої можливості не лінувалися вдарити по Католицькій Церкві її недоброзичливці. Не варто обговорювати помилки минулого. Церква є установою Божою та людською, а тому в її історії трапляється різне. Пропонуємо поглянути на індульгенцію, а радше на «повний відпуст» з позиції сучасних християн греко-католиків.
     Ось як про відпуст навчає Папа Павло VI:   «Відпуст – це прощення перед Богом до часної кари за гріхи, провина яких уже стерта. Відпусту досягає за певних умов християнин за посередництвом Церкви, яка, як служителька Відкуплення, розділяє і дає його своєю владою зі скарбниці заслуг Христа і святих» (Павло VI, Апостольська Конституція Indulgentiarum doctrina).  Яким чином отримуємо відпуст? «Відпуст отримується через Церкву, яка силою влади в’язати і розв’язувати, даною їй Ісусом Христом, діє на користь християнина і відкриває йому скарб заслуг Христа і святих, щоб вірний отримав від Отця милосердя відпущення дочасної кари за гріхи. Тому Церква хоче не тільки прийти на допомогу християнинові, а також заохотити його до діл побожності, покути і любові» (Катехизм Католицької Церкви, п. 1478).
     Отож відпуст отримуємо, відвідавши відпустові місця, за умови сповіді, причастя, постанови більше не грішити та молитви у наміренні Святішого Отця. Отримуючи повний відпуст ми не отримуємо «автоматичне» прошення гріхів на все життя. В силу Божої Благодаті, котру Свята Церква посідає і дарує своїм вірним дітям, ми отримуємо лише Господню благодать охорони перед згубними наслідками нашого гріха. Адже гріх вносить у світ руйнацію і дисгармонію. Отримавши повний відпуст, отримуємо особливу Божественну благодать на те, щоб «ліквідувати» згубний вплив своїх гріхів. А наслідком цього мусить бути поглиблення нашого християнського життя. Користаймо із незглибимих скарбниць Господньої благодаті, котрі дарує нам Його Церква, і йдімо до святості!