Нерукотворна з Гваделупи. (продовження)

     Мати Божа, яка об'явилася в Гваделупі, Ла Салетт, Люрді, Фатімі, дає нам зрозуміти, що втрата віри в Бога, атеїзм, деморалізація і життя в ігноруванні Бога є найбільшою трагедією…                        Вирішальна роль…
     Вирішальну роль у навернені всіх індіанців відіграли об'явлення Божої Матері, а також Чудотворний Образ, який Вона залишила на плащі індіанця Хуана Дієго. Образ Матері Божої з Гваделупи з усією своєю багатою символікою є перекладом головного послання Святого Письма на мову ацтеків. Варто пригадати, що ацтеки мали варварські релігійні практики, поклонялися близько 200 головним богам і 1 600 меншим божкам. Найголовнішим серед них був бог-Сонце, світло якого на Чудотворному Образі з Гваделупи було заслонене Марією. Важливим був також бог-Місяць, який на цьому образі під стопами Марії. Впродовж тижня ацтеки (варварські племена Мексики) могли принести в жертву своїм божкам понад 20 тис. людей. Саме тому вони постійно вели війни, щоб здобувати полонених і приносити їх у жертву, вириваючи з їхніх грудей серце, яке ще билося. Такі криваві жертви складали для бога-Сонця, аби він мав силу встати і світити наступного ранку.

"І знамення велике було видно на небі: жінка, одягнена в сонце, і місяць під її стопами..."     (Од.12,1)

     На Зображенні з Гваделупи Марія закриває собою сонце, що є знаком того, що не воно є богом і не можна йому приносити жертви з людей. Квіти на її сукні означають, що увесь сотворений світ є шатою для Марії, а плащ із зірками - Її верхнім одягом є увесь космос. Марія не є богинею, адже Її Руки складені для молитви, проте вона є Матір'ю Божого Сина, якого носить у своєму лоні. Образ Марії - немов жива монстранція, яка усією своєю поставою і поглядом вказує на Божого Сина, якого Вона носить у своєму лоні. В самому центрі зображення міститься чотирилистий цвіт жасмину, який для індіанців був символом сонця. Для них був це чіткий знак того, що Марія носить у своєму лоні правдивого Бога, який став правдивою людиною, для того щоб усіх нас звільнити з неволі сатани, гріха та смерті. Через лупу на серединці квітки можна побачити обличчя Немовляти. Зірки на Маріїному плащі повністю відповідають констеляції (розташуванню) зірок над Мексикою з 12 грудня 1531 р., але видимі з боку Космосу до Землі. Таким чином, на Образі була відображена дата об'явлення Матері Божої.

"І коли побачив змій, що він повержений на землю, переслідував жінку, яка народила хлоп'я..."     (Од.12,13)

     Марія назвала себе мовою нахуатл Coatlaxopeuh, що означає Переможниця змія, тобто сатани, який є найбільшим ворогом людини. Сатана є упалим ангелом, який через гріх абсолютної пихи став "космічним брехуном", тобто "батьком брехні" (Йо.8,44). Живучи в радикальному заперечені Бога, він ось цю трагічну "брехню про Добро", яким є Бог, намагається накинути людям. Сатана та всі злі духи всією своєю істотою ненавидять Бога і прагнуть уділити цю ненависть людям, щоб спрямувати їх на дорогу, яка веде до пекла - до стану абсолютного егоїзму. Диявол використовує весь свій розум для того, щоб вивести людину на вершини ненависті, абсолютної пихи, розпачу та остаточного сумніву. Єдиним спасінням людини перед цією страшною силою злих духів є цілковите відання себе через Марію Христові, який через Свої Страсті та славне Воскресіння остаточно визволив усіх людей з неволі гріха, а значить і смерті.

МАРІЯ - Переможниця найбільшого зла, сатани…

     Мати Божа, яка об'явилася в Гваделупі, Ла Салетт, Люрді, Фатімі, дає нам зрозуміти, що втрата віри в Бога, атеїзм, деморалізація і життя в ігноруванні Бога є найбільшою трагедією людства. Кожного разу, як тільки люди відкидали Христа і Його Євангелію, це завжди призводило до виникнення злочинних, тоталітарних систем, людиновбивства, занепаду культури, свободи, а також моральної дегенерації суспільства - до створення суцільного пекла на землі. Найефективнішим порятунком від трагедії втрати віри в Бога та надією на вічне життя є присвячення себе Непорочному Серцю Марії. Блаженний Йоан Павло ІІ Папа Римський пояснює, що "віддання усього світу Непорочному Серцю Марії означає повернення під хрест Сина. Воно означає повернення світу до пробитого Серця Спасителя, до правдивого Джерела спасіння. Відкуплення завжди буде більшим, ніж гріх людини, ніж "гріх світу". Сила спасіння набагато вища за все зло, яке є в людині та всьому світі. Присвятити себе Матері Божій означає прийняти Її допомогу в жертвуванні нас самих та всього людства нашому єдиному Спасителеві - Ісусу Христу". Саме Мати Божа веде нас дорогою віри та безмежного уповання до Свого Сина Ісуса Христа, щоб Він міг звільнити нас із неволі гріхів силою Свого безмежного Милосердя. "Я прагну довіри від своїх створінь, - говорить Господь Ісус святій Фаустині. - Хай слабка, грішна душа не боїться наблизитися до Мене. Навіть якби вона мала більше гріхів, ніж піску на землі, все потоне в безодні Мого милосердя. (...) Людство не зазнає спокою, доки не припаде до джерела Мого Милосердя" (Щоденник 1059; 699). 
     Мати Божа тричі повторила с. Луції з Фатіми: "Наближаємося до останніх часів". Найважливішим засобом порятунку людства є посвячення себе Її Непорочному Серцю та молитва на святій Вервиці. Також Марія скаржилася, що оскільки всі пожертвувані до того часу засоби спасіння були відкинуті людством, то тепер вона жертвує Свої сльози. Феномен плачучих кривавими слізьми ікон та статуй Матері Божої досить часто з'являється останніми роками і є подальшим застереженням, знаком, який закликає людей опам'ятатися і повернутися до Бога. Ісус сказав св. Фаустині: "Перше ніж надійде час справедливості, даю час Свого Милосердя". Хіба можна бути глухим і байдужим до цих застережень і прохань Божої Матері! Мати Божа просить кожного з нас приєднатися до справи спасіння себе і своїх найближчих, Європи та всього світу. Відомо, що лише любов Христа може перемогти увесь тягар людських гріхів та зла, який тяжіє над нами та над всім людством. Однак Христос потребує нашої згоди для того, щоб діяти в нас і через нас доторкнутися своєю любов'ю до найбільших грішників. Віддаваймо себе кожного дня Непорочному Серцю Найсвятішої Матері. Дозвольмо Їй вчити нас, як жити вірою щодня. З цією метою ми повинні так впорядкувати своє життя і свій розпорядок дня, щоб мати постійний час, призначений для молитви, праці та відпочинку. Перед усім необхідно: Зненавидіти та відкинути будь-який гріх і жити за законами моралі, а також згідно з навчанням Католицької Церкви. Зобов'язати себе не знеохочуватися і вставати з кожного гріховного падіння через Таїнство Сповіді. Зобов'язати себе до щоденної молитви, а особливо до відмовляння святої вервиці, читання духовної літератури і розважання над прочитаним, брати участь у Св. Літургії, адорації Пресвятої Євхаристії. Зобов'язатися до практикування перших п'ятниць та субот місяця в наміренні винагородження Найсвятішому Серцю Господа Ісуса і Непорочному Серцю Матері Божої за гріхи власні та всього світу. Зобов'язатися до щомісячної сповіді і до якомога частішого приймання Святого Причастя, а також, якщо це можливо, до посту на хлібі й воді в середи та п'ятниці.

Знак світла в захисті ненароджених…

У квітні 2007 року міська влада столиці Мексики, Мехіко, як єдина в країні, ухвалила легалізацію абортів до 12 тижнів вагітності. 24 квітня у базиліці санктуарію Матері Божої з Гваделупи в Мехіко відбулася Служба Божа в інтенції ненароджених дітей, жертв абортів. В ній взяло участь декілька тисяч вірних. В певний момент на Чудотворному Образі з'явилося світло, яке випливало із середини зображення, на рівні лона Найсвітяшої Діви Марії. Це світло ставало яскравішим і набирало форми людського ембріона. Воно було дуже чисте і біле, але не сліпуче, таке, що можна було побачити певні риси і рухи ембріона, які характерні для життя плоду в лоні матері. Чудесне явище підтверджують фотографії, зроблені свідками. Матір Божа з Гваделупи шанована як опікунка ненароджених дітей. На цьому візерунку Вона зображена вагітною. 24 квітня 2007 р. Вона вчинила досі небачене чудо, показуючи людям, які молились до Неї, на Слово Втілене, ще не народжене. Таким чином Марія взивала до рішучої оборони життя ненароджених дітей. Людське життя починається в момент зачаття, і воно - святе. Кожна людина на кожному етапі свого розвитку, особливо в лоні своєї матері та в старості, а також у стані невиліковної хвороби - має право на життя і безумовну повагу до нього. Євтаназія та вбивство ненароджених дітей у світлі закону є нічим іншим, як огидним злочином, потворним беззаконням; найбільшою загрозою для людства та сучасної цивілізації. Сам Господь Ісус через навчання Католицької Церкви говорить: "Переривання вагітності та евтаназія є злочином, допущення якого не може визнати жоден людський закон. Закони, які це чинять, не лише жодним чином не зобов'язують сумління, а безпосередньо ставлять перед людиною серйозний і конкретний обов'язок протистояти їм через протест сумління" (Енцикліка Йоана Павла ІІ Evangelium vitae, Євангеліє життя, 73).