
Двоє висококваліфікованих американських вчених з університету на Флориді С. Калахан і Д. Б. Сміт в 1979 р. досліджували образ Матері Божої з Гваделупи, використовуючи метод фотографування з інфрачервоним світлом - стандартним знаряддям при досліджені кожного цінного зображення. Таку техніку використовують перед початком будь-яких реставраційних робіт картин, адже на інфрачервоних фотографіях видно ескіз картини, що був виконаний перед накладанням фарби, можна визначити, який грунт використаний для основи, методи композиції, будь-які зміни, навіть пізніші домальовування. Науковці ствердили, що рожевий пігмент на зображенні не затримував інфрачервоних променів. Цього факту ніхто не в змозі пояснити, адже рожевий колір не пропускає інфрачервоних променів. Але це ще не все - вони відкрили, що колористика зображення Матері Божої дуже виняткова і її неможливо досягнути жодними художніми техніками. Вона має усі риси забарвлення, які існують лише в природі птахів і комах. Дані дослідження підтвердили той факт, що під зображенням немає слідів ескізу та ґрунтування полотна, які є обов'язковими для малювання на полотнищі, а сам образ не покритий лаком. Не існує техніки малювання, яка б уможливила такий ефект. Не існує раціонального пояснення постійної свіжості та якості кольорів на зображенні, хоча вже минуло п'ять століть від часу його виникнення 1531 р. Варто тут згадати про дві неймовірні події. У 1791 р. один із працівників базиліки ненавмисне вилив на образ селітрову кислоту, яка блискавично знищує целюлозу. Однак дивовижним фактом стало те, що полотно не було знищене, а на зображенні немає навіть найменшого сліду після цього інциденту. Сам Господь оберігає цей візерунок - інакше неможливо це пояснити. Під час кривавих переслідувань Католицької Церкви масонами в 1921 р. атеїсти підклали вибухівку перед образом Божої Матері - для того, щоб цілковито його знищити. Потужній вибух знищив вівтар, вітражі, зігнув металеве розп'яття, яке стояло перед вівтарем, однак навіть не подряпав Чудотворного Образа. Було дуже багато спроб знищити це чудотворне зображення, але жодна з них не була успішною. Цей образ чудовим чином був збережений від ірраціональної агресії поневолених злом людей.
Скопіювати його неможливо… Найвидатніший мексиканський художник Мігель Кабрера, який в 1753 р. відкрив у Мексиці власну художню академію, отримав пропозицію намалювати копію Мадонни з Гваделупи для Папи Венедикта ХІV. Йому було дозволено на безпосередній, необмежений доступ до образа, для того щоб він міг краще побачити вид полотна, його колористику і техніку написання. Кабрера разом із сімома іншими художниками констатували, що неможливо скопіювати цей чудовий образ, вони лише намалювати його портрет. Після написання цього портрета Кабрера описав свої спостереження. Він стверджував, що, досліджуючи образ Матері Божої, відкрив існування багатьох чудес. Першим з них є його довготривалість. Полотно, на якому зображений образ, складається з двох рівних частин, зшитих тоненькою бавовняною ниткою, яка тримає увесь їх тягар; в такому вологому та солоному повітрі вона мала б швидко розсипатись, однак цього не сталося. Кабрера ствердив, що на образі немає ґрунтування, тобто першого етапу праці художника, а саме зображення є надзвичайним шедевром в очах кожного мистецтвознавця. Також він підкреслив, що у випадку цього образа маємо "невідомий досі спосіб малювання, який міг би вийти лише з-під небесного пензля, адже це зображення поєднує в собі не лише все найгарніше, що є в художньому мистецтві, але й різні чотири художні техніки: малювання олією, аквареллю та два види темпери. Кожна з них потребує окремого ґрунтування, а на зображенні немає жодного. Цей образ перевищує все, що досі було створено найвидатнішими художниками".
No comments:
Post a Comment
Note: Only a member of this blog may post a comment.