Глава УГКЦ до української молоді в Кракові: «Безнадійність – велика неправда про Бога»

     Передусім хотів би всіх вас сердечно привітати в Кракові під час Світових днів молоді. Дякую, що ви є тут. Ви потрудилися приїхати сюди і взяти участь у цій події. Особливо прагну подякувати, що ви тут є обличчям України. Прагну привітати українську молодь, не тільки ту, що приїхала з української землі, а й молодь Перемишльсько-Варшавської митрополії УГКЦ, яка є обличчям нашої Церкви в Польщі. Вітаю нашу молодь з усіх куточків земної кулі, яка за покликом Церкви разом із владиками і священиками прибула сюди. Дякую вам і бажаю справжнього глибокого переживання нашої християнської віри.Такими словами звернувся Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав до української молоді під час Архиєрейської Божественної Літургії в парафії Матері Божої Королеви Польщі в Кракові. Разом із Предстоятелем Церкви співслужили 20 владик, членів Синоду УГКЦ, та єпископи Угорської ГКЦ. Під час проповіді Глава Церкви зазначив, що в Євангелії цього дня йдеться про дві безнадійні, безвихідні ситуації. «Уявіть собі, батько приходить до Ісуса Христа і каже: «Моя донька щойно померла. Прийди і поклади на неї руку і вона оживе». Чи може бути більш безнадійна ситуація за смерть 12-річної дівчини?» – Сказав Блаженніший Святослав. Друга ситуація: коли Ісус ішов до того дому, сповненого болю і плачу, і дорогою зустрів жінку, яка 12 років страждала на кровотечі. А це означає, що всі ці роки її вважали нечистою, не гідною молитися, чути Слово Боже і такою, яка щодня втрачає життєву силу і поволі вмирає. Євангелист Лука каже, що ця жінка витратила на лікування все своє майно і ніхто не зміг їй допомогти. «Що об’єднує ці дві безнадійні ситуації? – Продовжив проповідник. – Насамперед те, що Ісус, чуючи про ці обставини, відразу встає і йде на допомогу. Євангелист Матей описує Його як джерело життя і оздоровлення, джерело надії». На думку Блаженнішого Святослава, безнадійність, в яку може потрапити людина, є великою неправдою про Бога і про неї. Бо немає безнадійної ситуації там, де присутній Христос. Він є джерелом оздоровлення, від Нього походить наше дочасне і вічне життя.

     «Безнадійність – велика неправда про Бога. Чому? Бо коли ми втрачаємо надію, то гадаємо, що Бога поруч немає, що Він десь далеко, нібито нас покинув… А правда про Бога в тому, що Він перший спішить нам на допомогу. Він набагато ближче до нас, ніж ми це уявляємо. Він перший нас чує і відкликається на голос нашого жалю і плачу», – зауважив Глава Церкви. Як зазначив проповідник, вчора ми почули відповідь на це безнадійне запитання: де є Бог, коли страждає людина? Це питання ставив Папа собі і нам, коли вчора відвідав табір смерті в Аушвіці. Це питання Папа ставив собі і всім, коли вчора відвідав лікарню, де бачив важкохворих малих дітей, які плачуть і страждають. Батьки тих дітей питали Святішого Отця: «Чому так сталося з нашими дітьми?» «Ми можемо поставити те саме питання собі, як сини і доньки України: де є Бог, коли Україна спливає кров’ю? Це питання постійно чують наші військові капелани, це запитання ставлять священикам матері, які ховають своїх молодих дітей – ваших однолітків», – додав він. На це питання учора під час Хресної дороги Папа шукав відповіді для себе і для нас. «Немає відповіді на це питання з точки зору лише людської логіки. Відповідь є тоді, коли наша віра веде нас до Христа. Тому учора, відповідаючи, Папа сказав: «Бог є в тому, хто страждає: у поранених, плачучих, хворих, тих, хто стікає кров’ю». Сьогодні Бог є в тілі стражденного українського народу, в тілі нашої Церкви, в тілі нашої України. Папа сказав, що в тих стражданнях Христос творить з нами одне Тіло. Тому християнська віра вказує нам на Христа і на Його присутність в особі стражденного», – запевнив Предстоятель Церкви. «Дорога українська молоде, прагну, щоб ви були носіями і сіячами християнської надії. Бог торкає того, хто потребує Його дотику. Він приходить, щоб нас торкнути, і хоче стати з нами одним Тілом у Святому Таїнстві Пресвятої Євхаристії. Ми можемо сьогодні Його не лише торкнутися, а й причаститися Його Тіла і Крові і стати з Ним одним цілим. Бажаю вам пережити дотик всемогутньої Божої десниці. Дайте себе торкнути Богові, тоді ви станете могутньою силою, яка здатна буде змінювати світ!» – Звернувся до української молоді Глава УГКЦ. Наприкінці, Блаженніший Святослав привітав усіх, хто долучилися до організації СДМ у Кракові.

     Українка Уляна Журавчак, яка родом зі Львівщини, стала однією з тринадцяти людей, які в рамках Світового дня молоді розділили обідню трапезу з Папою Франциском у Кракові. Дівчина передала вітання Папі від українців, а також попросила благословити ікону Пресвятої Богородиці «Двері Милосердя», яку мала із собою. Уляна Журавчак розповіла Tvoemisto.tv про свої враження від зустрічі. Спільний стіл Папи з молодими людьми – традиція Світових днів молоді. Уляна Журавчак, яка народилася на Львівщині, зараз є довготерміновим волонтером секції перекладів організаційного комітету СДМ-2016 у Кракові. Про те, що візьме участь в трапезі з Папою, дівчина дізналася за кілька тижнів до того. «Заздалегідь відбулася своєрідна лотерея, під час якої обрали тринадцять людей, – розповідає Уляна. – Коли дізналася про свою участь, то відчула неймовірну, навіть дитячу радість».Запрошена на обід молодь представляла різні країни та континенти: Німеччину, Польщу, Канаду, Нову Зеландію, Коста-Рику, В’єтнам, Колумбію, Бразилію, країни Африки та інші країни.«Папа зайшов у кімнату й привітався з кожним. Він був радісним і безпосереднім. Коли Папа говорить, жартує, то нагадує дуже молоду, динамічну, емоційну людину», – ділиться враженнями волонтерка. Каже, що під час обіду йшла невимушена розмова. Звучали різні запитання: формальні й неформальні. «Окрім того, що було весело й невимушено, у тій розмові також була глибина, – говорить Уляна Журавчак. – Я від початку розуміла, що ця зустріч не є особисто для мене. Дуже чітко усвідомлювала важливість такої події. Коли почала говорити до Папи, то сказала, що я – з України, з Української Греко-Католицької Церкви. Потім подякувала Папі за підтримку України. Також передала прохання від української молоді, щоб він підтримував нас. Адже ми потребуємо його батьківського слова, потребуємо розуміння, що він з нами у такий важкий час. Папа відповів, що він є з нами і підтримує нас. Це було сказано з таким великим теплом, з такою любов’ю, що я почала плакати». «Ще був цікавий момент, коли ми вже встали з-за столу. Папа давав кожному вервиці. Я тримала в руках маленьку ікону Матері Божої Милосердя. Підійшла до Папи по благословення, а він до мене каже: «Слава Ісусу Христу!» Українською! Папа поблагословив ікону для укранської молоді. Це був незабутній момент!» – ділиться враженнями Уляна Журавчак. Нагадаємо, з 25 липня до 1 серпня за 250 км від українського кордону, у польському Кракові, відбувається одна з найбільших та найяскравіших подій цього року у світі – Світовий день молоді. Близько двох мільйонів молодих людей з-понад 180 країн світу разом із Папою Римським Франциском зібралися в одному місці, аби провести один із найбільших фестивалів планети.     

     Молитва Папи Франциска про мир… По обіді в суботу 30 липня 2016 р. Папа Франциск запросив до своєї резиденції в палаці архиєпископів Краківських своїх співбратів-єзуїтів. Це був додатковий, не передбачений програмою пункт перебування Папи в Польщі. Єзуїти прийшли групою близько 30 чоловік. Замість передбачених 15 хвилин Франциск спілкувався з ними тричі по стільки. Атмосфера була дуже братня, відкрита, проста. Не було ніяких промов, тільки звичайна розмова. Єзуїти запитували Папу, наприклад, завдяки чому він, попри всій вік, має такий фантастичний контакт із молоддю; що було вирішальним у його виборі стати єзуїтом; або - які поради він би дав присутнім на цій зустрічі неопресвітерам. Папа відповідав «як справжній батько» і близький кожному співбрат. Після зустрічі з єзуїтами Франциск подався до храму францисканців, по той бік вулиці Францисканської, де стоїть єпископський палац. Туди також часто приходив на молитву кардинал Кароль Войтила. Там, разом із місцевою спільнотою, Папа прочитав молитву про мир:

     Всемогутній і милосердний Боже, Господи Всесвіту й людської історії! Все, що Ти створив, - добре, а Твоє співчуття до людських помилок - невичерпне. До Тебе приходимо нині, просячи, щоби зберіг світ і його мешканців у мирі, віддалив від нього нищівну хвилю тероризму, повернув приязнь і влив у серця Твоїх створінь дар довіри й готовність прощати. Подателю життя, просимо Тебе також за всіх померлих, за жертв жорстоких терористичних актів. Обдаруй їх вічною нагородою. Нехай заступаються за світ, який роздирають неспокій та протиріччя. Ісусе, Князю Миру, Приятелю людей, просимо Тебе за поранених у терористичних атаках: за дітей і молодь, чоловіків та жінок, людей старшого віку, неповинних і випадкових людей. Зціли їхнє тіло і серце, і втішай їх Твоєю міццю, разом із тим віддаляючи ненависть і прагнення помсти.      Духу Святий Утішителю, прийди до сімей жертв насильства й тероризму, які страждають безневинно, і вкрий їх плащем свого божественного милосердя. Нехай вони знайдуть у собі сили та відвагу, щоб і надалі бути братами й сестрами для інших, особливо прибульців, даючи своїм життям свідчення Твоєї любові. Зворуши серця терористів, аби вони розпізнали зло своїх учинків і повернулися на шлях миру і добра, поваги до життя й гідності кожної людини, незалежно від віросповідання, походження чи майнового стану.

       Боже, Предвічний Отче,  вислухай милосердно цю молитву, яку заносимо до Тебе посеред гамору і розпачу світу. Сповнені надії на Твоє нескінченне Милосердя, ввіряючись заступництву Твоєї Пресвятої Матері, зміцнені прикладом блаженниx мучеників, Збігнєва й Міхала, яких Ти вчинив відважними свідками Євангелія аж до пролиття крові, звертаємося до Тебе з великою довірою, благаючи про дар миру та віддалення від нас нещастя тероризму.                                    Через Христа, Господа нашого…                         Амінь.