
В Послання Святого Апостола Павла
часто християнське життя порівнюється до серйозної боротьби. Боротьби, де
нагородою є життя вічне, боротьби в якій не можна керуватися душевним
комфортом, затишком, компромісом, лише спасінням власної душі. Тому духовне
життя це зовсім не веселі «пригоди з Господом Ісусиком». В Євангелії слова
Ісуса підтверджують цю правду з усією силою: «Гадаєте, що я прийшов мир дати на
землі? Ні бо, кажу вам, – але розділ. 52 Віднині бо в одній хаті, де п'ятеро, і
ті будуть розділені: троє проти двох і двоє проти трьох. 53 Будуть розділені:
батько проти сина й син проти батька; мати проти дочки й дочка проти матері,
свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.» Чекає нас серйозна
реорганізація наших цінностей. Як було за часів Ісуса, так і сьогодні серйозною
перешкодою до виконання волі Божої є прив’язаність до власної родини, до
обтертих віками звичаїв, до певного «ідеалу», якого не можна зруйнувати: –
Ніколи не супереч матусі. – Ти відповідальна за настрій татка і мамки. – Зроби,
як каже бабця. – Завжди будь близько, далеко не їдь ніколи. – Чоловік почекає,
спершу – матір! – Ми краще знаємо, у нас більше досвіду. Подібні поради справді створюють велику стіну,
через яку важко чути голос Бога!
Господь наказав шанувати батьків, а слухатися… слухатися Господь наказував Його самого:
Слухай Ізраїлю, Господь Бог Твій, Господь Єдиний. (Не поплутай першу
заповідь з четвертою!..)
No comments:
Post a Comment
Note: Only a member of this blog may post a comment.