І поцілунку Тобі не дам, як Юда...”

Пам'ятайте те, що не можливо у звичайних людей, можливе для тих, хто довірився Богові. 

Він дає мудрість і силу тим, котрі просять…

     "І поцілунку Тобі не дам, як Юда", - часто говоримо в церкві перед Святим Причастям, а натомість готуємо для Христа поцілунок Юди, який до глибини опікає Христове Обличчя, Христову Душу і Серце. "І поцілунку Тобі не дам, як Юда", - лише не піду в неділю і свято до церкви; "І поцілунку Тобі не дам, як Юда", - лише раз до року і без приготування піду до сповіді; "І поцілунку Тобі не дам, як Юда", - лиш одні гріхи скажу, а інші зі стиду - ні, ні, ніколи;"І поцілунку Тобі не дам, як Юда", - бідний Христос!!! Скільки ж тих проклятих святотатських сповідей роблять християни? Безліч! А це ж страшний смертельний гріх, що тягне за собою справедливу кару. Що таке святотатство в Тайні Покаяння і хто його допускається? Святотатство - це важкий, смертельний гріх, який топче Божі Закони, зневажає великі святощі, придбані для нас ціною Найдорожчої Божої Крови. Святотатства в сповіді допускається той, хто свідомо і добровільно затаює хоча б один-однісінький важкий гріх. І немає значення, чи це зроблено зі стиду, чи зі страху. Така сповідь святотатника є йому на власну погибель. Пам'ятайте також, як навчає святий Віаней з Арса: хто рідко сповідається, а до сповіді належно не готується і з власної вини у сповіді забув свої гріхи, той також допускається святотатства і його сповідь не є важною. Святотатників чекає Юдин кінець - пекло. І на закінчення розкажу вам одну історію з життя іспанського священика отця Авіля. Одного разу, після закінчення богослужіння покликали молодого отця до дому важкохворої дівчини, щоби прийняти її сповідь. Мати цієї дівчини виховувала її у великій побожності. З малечих літ це дитя було при церкві на всіх можливих відправах. Її дуже добре знали і вірні, які відвідували храм, і отці, які служили при Божому домі. Хвора дівчина декілька разів чула проповідь отця Авіля про добру сповідь і тепер постановила собі відбути святу сповідь. І звичайно ж, визнавала свої гріхи з таким жалем і слезами, що, зворушений до глибини душі отець, не вагаючись відразу дав покуту і розгрішення. Тим часом сталося щось непередбачуване. Брат-міністрант, котрий супроводжував отця до хворої, чекав на священика в сусідній кімнаті. І ось він побачив перед собою чорну, покриту шерстю руку, яка тримала хвору за горло так, мовби хотіла її задушити. Після повернення до церкви хлопець розказав про все побачене настоятелеві. А настоятель храму переказав це все отцеві Авілю і дав йому доручення знову повернутися до дому хворої і запитати, чи часом вона щось не приховує. Тієї ж самої ночі отець пішов до хворої дівчини. Наблизившись до воріт, він почув плач і гірке ридання. Коли застукав до дверей помешкання, йому відкрили двері слуги і сказали, що їх господиня померла. 

      Повернувшись до Церкви, отець Авіль пішов до каплиці, впав на коліна перед Найсвятішими Тайнами і почав гаряче молитися, щоб милосердний Бог захоронив ту особу від вічного вогню і щоб дав йому знати, що могло означати те дивне видіння. Невдовзі отець почув гуркіт ланцюгів. Обернувшись на цей звук, отець побачив особу, обплутану зверху донизу залізними ланцюгами і огорнуту полум'ям. Вражений священик запитав, ким вона є? І почув відповідь: "Я є душею тієї нещасної дівчини, котру сьогодні зранку ти сповідав і за котрою тепер ти даремно молишся. Я обманювала світ своїми облудами і фальшивою побожністю. По смерті моєї мами закохався в мене один молодий хлопець. Спочатку я опиралася його спокусам, але врешті цілковито піддалася його волі. Допустилася важкого упадку, відчувала згодом страшні докори сумління, боялася прокляття, але злий дух не дозволяв мені зробити добру і щиру сповідь, хоч я багато разів постановляла собі це зробити. Найбільше боялася, що отець-сповідник буде мати про мене жахливе уявлення, тож раз за разом відбувала сповідь по-святотатськи і негідно приймала Святе Причастя. Коли я почула твою проповідь про сповідь, це мене зворушило до глибини душі так, що я постановила в твої руки скласти мою сповідь і розказати тобі все про своє грішне життя. Якби я сповідалася зі своїх святотатств, а не з дріб'язків, то була б врятована. Але я, на жаль не мала сміливості це зробити, мене немов щось тримало за горло і не давало говорити. Тепер я навіки проклята, і твоя молитва за мене даремна!" - "Яка мука в пеклі для тебе є найважчою?" - запитав отець Авіль. "Це маленька думка, - відповіла, - що я так легко могла осягнути спасіння, визнавши тільки свій гріх, а я його так легко втратила!" Після цього з'ява зникла. Було чути тільки її жахливий крик та гуркіт ланцюгів. Ось що чекає душу, котра стане перед трибуналом Всемогучого Творця, за гріх святотатства. Бійтеся затаювати свої гріхи, не робіть цього, ради Бога прошу і спасіння вашої душі. Якщо щось маєте на своєму сумлінні - не носіть цей тягар, не давіть на своє серце і на Божу довготерпеливість, але підіть з мужністю до Тайни Покаяння і щиро все визнайте перед священиком. Пам'ятайте, що ані наші багатства, ані великі пожертви, ані важкі покути не в силі відпустити гріхів, лише щирий жаль і відверта сповідь відкривають нам Боже Милосердя і любов. І не кажімо, що священик є гірший за мене, бо робить те і те, бо здебільшого це неправда і вигадка людей. Ну хай, можливо, й так, але запам'ятай, що цей священик може тебе зробити навіки щасливим словами: "Розгрішаю тебе від всіх гріхів твоїх, іди в мирі..." Не змарнуйте цього святого часу, часу Великого посту. Нехай умертвлення від їжі іде в парі з молитвою, з прощенням, з милосердям і з доброю, святою сповіддю. Все, що робите, робіть так, якби ви вже останній день жили на землі. Користайте з прощення сьогодні, бо завтра Бог може вже не простити.                                                    ………………………………………………………

        - Дочка Сталіна - десятиліття жила і померла в США. - Син Хрущова - громадянин США.

- Де дочки Путіна? У Росії їх не видно. - Депутат Пехтін. З сином у США. - Міністр транспорту Московської області - Кацив. З сином у США. - Діти депутата Железняка - живуть у Швейцарії. - Діти Астахова. Один у Франції, другий в Англії. - Діти й онуки "головного патріота Росії" глави РЖД Володимира Якуніна живуть за межами країни - в Англії та Швейцарії. - Донька міністра закордонних справ Сергія Лаврова Катерина живе і навчається в США. - Син - віце-спікера держдуми А.Жукова довго жив і навчався в Лондоні. - Дочка віце-спікера Гос.Думи Сергія Анденко вчиться і живе в Німеччині. - Старший син віце-прем'єра Дмитра Козака - Олексій живе за кордоном і займається будівельним бізнесом. - Молодший брат Олексія Козака, Олександр, працює в Credit Suisse - Старший син депутата Ремезкова, Степан, нещодавно закінчив Мілітер-коледж Веллі Фордж в Пенсільванії (рік навчання коштує 1 млн 295 761 руб.). Його молодша дочка живе у Відні, де займається гімнастикою. Маша Ремезкова представляла збірну Австрії (!!!) на дитячих змаганнях в Любляні. - Дочка депутата В. Фетисова - Анастасія, виросла і вивчилася в США.Писати і читати російською Настя так і не навчилася. - Дочка Світлани Нестерової, депутата Гос.Думи від фракції "Єдина Росія" - живе в Англії. - У головного борця за "традиційні православні цінності" Е. Мізуліной син Микола вчився в Оксфорді, отримав диплом і переїхав жити на постійній основі в толерантну Бельгію, де дозволені одностатеві шлюби. - Дочка депутата Воронцова Анна проживає в Італії. Туди вона переїхала з Німеччини. - У єдинороса Олени Рахів, яка прославилася тим, що вона ленінградців, які прожили менше 120 днів у блокаді, назвала "недоблокаднікамі", дочка живе в США. - Дочка екс-спікера ГД, одного із засновників партії "Єдина Росія", а нині члена Радбезу Бориса Гризлова Євгена живе в Талліні. І навіть нещодавно отримала естонське громадянство. - Син колишнього міністра освіти Андрій Фурсенко живе на постійній основі в США. - Син В.Ніконова  - (онука Молотова), президента фонду "Політика" - громадянин США…