Душі терплячі в Чистилищі…
Одкровення святих – Свята Тереза - Святий Людовік Бертран -
Свята Марія Магдалина де Пацці…

У тому ж монастирі померла у віці двадцяти років інша монахиня - істинний взірець ревності, постійності і доброчесності. Життя її було дорогою постійних хвороб і страждань, які вона терпеливо зносила. Я не сумнівалася, бачачи таке життя, що вона має заслуг більш ніж достатньо, щоб уникнути Чистилища. Отже, під час читання за неї бревіарної молитви, ще перед тим, як її тіло було поховане і приблизно чверть години після смерті, я бачила її душу, що піднімалася з землі і підносилася на небеса". Ось що пише свята Тереза. Подібний випадок знаходимо в Житії святого Людовіка Бертрана, який належав до Ордену святого Домініка. Це Житіє, написане отцем Антистом (монахом того ж Ордену, який жив там же, де й святий), було включене до Acta Sanctorum на 10 жовтня. У 1557р., коли святий Людовік Бертран перебував у монастирі в Валенсії, де розпочалася епідемія чуми. Страшна хвороба швидко поширювалася, загрожуючи знищити мешканців, і кожен тремтів зі страху за своє життя. Один монах із згромадження, ревно бажаючи приготуватися до смерті, висповідався перед святим (Людовіком) з усього свого життя; відходячи від нього, монах сказав: "Отче, якщо Бог забажає покликати мене зараз, я повернуся і дам Вам знати про моє становище в іншому
житті". Він помер невдовзі після того, і наступної ночі з'явився святому. Розповів йому, що був затриманий у Чистилищі за кілька невеликих провин, які залишилися неспокутуваними, і благав святого доручити його душу піклуванню згромадження. Святий Людовік негайно передав прохання настоятелеві, який тут же доручив братам (монахам) подбати про душу померлого. Вони зібралися на спільні молитви і відправлення Жертвоприношення Святої Меси. Через шість днів на сповідь до отця Людовіка прийшов чоловік з міста, який нічого не знав про те, що сталося в монастирі, і розповів, що йому з'явилася душа отця Клемента. Він сказав, що бачив, як розкрилася земля і душа покійного священика вийшла у славі; "вона була подібна, - додав чоловік, - до мерехтливої зірки, що підносилася в повітрі до Небес".
В Житті святої Магдалини де Пацці (25 травня), написаному її сповідником, отцем Сепарі зі Згромадження Ісуса, читаємо, що ця слугиня Божа стала свідком звільнення душі за таких обставин: одна з її сестер у Христі Ісусі померла незадовго до того, як свята (Магдалина) весь день перебувала на молитві перед Святими Тайнами, і вона побачила вихід із землі душі цієї сестри, яка все ще перебувала в темницях Чистилища. Її огортало полум'я, під яким була одежа сліпучої білизни, що захищала її від шаленого вогню.
Ця душа упродовж цілої години перебувала біля підніжжя вівтаря, поклоняючись у невимовній покорі перед Богом, утаєним у Святих Тайнах.
Година, яку ця душа провела в поклонінні, свідком чого стала Магдалина, була останньою в її покаранні; година проминула,
вона встала і відлетіла на Небесa…. (далі буде)
No comments:
Post a Comment
Note: Only a member of this blog may post a comment.