Молитися – це побути з Богом.

Піст - порa, коли наше серце стривожене із зранене через події, що еочікувано спіткнули нас і наші родини, і наші сім’ї, і цілий світ.

Ворог не спить – треба молитись та чувати. Ці події нам можуть пригадати, що окрім ворогів і небезпек видимих є ще невидимі – це діяння злого духа і сил темряви, які використовують спокушених людей, щоб зло було присутнє серед людей і віддалювало їх від Бога. Що робимо, щоб себе захистити від дії зла, яке дуже хитре і підступне? Християни вибирають молитву, у якій шукаю захисту від Бога, Небесного Отця. Так, як дитина в часі небезпеки біжить до батьків, так і ми маємо ще більше хилитися до Бога у такий важкий час.

Увага! Добрі речі не завжди ведуть до добра? Матеріалістичний світ нас схиляє, щоб ми постійно думали про матеріальне і, навіть, вчить нас допомагати, але лише матеріально, а це ще одна оммана, бо таким чином ми поступово відвертаємо увагу від духовного добра, від духовної допомоги. Наш особистий досвід показує, що матеріальна допомога, яка би вона не була добра, але без духовної не завжди приносить користь, а деколи навіть і шкоду. У час посту ми маємо можливість відновити цей порядок: духовість підтверджена матеріальністю, матеріальність наповнена духовністю. Ось тому найперше – молитва. Мати час побути з Богом. На одинці і спільно з іншими: прославити Бога, подякувати, поділитися із наболілим і радісним, попросити в потребах, і перепросити за віддалення від Його святої волі, за гріхи…. є ще багато інших причин, щоб побути з Богом. Бог наповнить нас Своїм Духом і ми зауважимо, що Його Дух почне діяти на наші думки, наші мрії, бажання, сподівання. У наших вчинках буде видно відбиток Божої волі. Молитва буде для нас захистом від зла, яке наступає на нас і на яке ми можемо спокуситися. У час спокус, хто молиться, той визнає Бога за Спасителя і Бог проявляє Свою силу. Хто молиться, той зустрічає Бога і відчуває Його обійми, бо Божа благодать сходить на людину і їй вже не хочеться грішити. Хто молиться, той зв’язує себе з Богом і зауважує, що Його життя стає іншим, адже людина обожествлюється, стає подібною до Бога. У час Святого і Великого посту, ми маємо можливість підтримати один одного в молитві. У цей час ми потребуємо один одного, щоб допомогти один одному пройти цей святий 40-денний піст. Нагадуймо про цей час тим, хто можливо призабув, допомагаймо тим, хто не може сам організувати цей час, підтримуймо тих, хто після захоплення, міг підупасти, прощаймо і любімо тих, хто ще не став на дорогу покаяння і навернення, на цей час стягання Божої благодаті і духовної боротьби. Христос посеред нас. Є і буде! … завжди. 

Милосердний Боже, прихід Твого Сина на Землю змінив хід історії людства. Через Сина Ти уклав Новий Заповіт з людиною і кожен, хто увірує в Нього буде мати життя вічне. У Сині Ти показав Свою велику Любов до грішників і подав надію на Спасіння. Ця любов торкає до нині серця багатьох, спонукаючи до навернення. Через Свого возлюбленого Сина Ти закликав вірних Тобі до милосердя, цей заклик чуємо і ми у цей теперішній час. Отче небесний, визнаємо, що Милосердя – дар, що сходить з Висоти, від Тебе, Отця – Світла. Тож смиренно просимо Тебе, Милосердний Боже, благослови нас на ці духовні роздуми над хресним шляхом Твого Сина. Щоб сподобились ми пізнання Твоєї любові і, натхненні Твоїм Святим Духом, ревно творили діла милосердя, уподібнюючись до Тебе, нашого Милосердного Отця. Амінь.

Виявити милосердя – це найперше допомогти відновити образ Божий і Його подобу тим, хто добровільно чи недобровільно втратив синівство, втратив достойність називатися дитиною Божою. Виявляючи милосердя ув’язненим, ми нагадуємо їм про свободу душі, яку вони можуть повернути через розкаяння і навернення до Бога. Виявляючи милосердя осудженим, ми повертаємо їм достойність бути любленими, бути учасниками Христової сім’ї – Церкви.

Ісус нас просить, щоб ми були милосердними, як Отець. Багато прислухалось до заклику Спасителя. І тепер багато осуджених, відчувши любов до них, відновили на собі образ і подобу Отця. Більше того, вони самі стали милосердними до інших ув’язнених. Багато засуджених у місцях позбавлення волі вступили на дорогу святості. Любов породжує любов! Тепер хочемо повірити в силу Божої Любові. Хочемо виявити милосердя найперше до тих, кого ми вже самі осудили. І також до тих, хто був засуджений іншими. Ісусе, прости нам, що не завжди зуміли виявити милосердя.               Тепер йдемо з Тобою, засуджені з Тобою…                     З Тобою і задля Тебе робимо діла милосердя…