Говорити про епохальність зустрічі
Папи Франциска з Патріархом Кирилом – недоречно. Існує колосальна асиметрія,
яка полягає в тому, що Патріарх РПЦ Кирило є шістнадцятим Московським Патріархом,
тоді як Святіший Отець Франциск - двісті шістдесят шостим Папою з часів
апостола Петра. Тому історичність тут – наочна.
Показовим є те, що коли Київська Русь прийняла християнство, Москви взагалі не
існувало. Коли сталася велика схизма між Східною і Західною Церквою, між Римом
та Константинополем, у 1054 році Москви знову ж таки в церковному сенсі не
існувало.Про це сказав диякон Роман Завійський, декан
Філософсько-Богословського факультету УКУ. За його словами, епохальною була
зустріч у 1960-х роках між Патріархом Атенагором і Папою Павлом VI, які взаємно
зняли анатеми, накладені в час великої схизми. В останні п’ятдесят років
Константинопольські патріархи часто перебували в Римі. Вони брали участь у
богослужіннях. Тому зустріч Патріарха Кирила із Папою Римським свідчить про
певну запізнілість у діалозі між цими Церквами, тоді як предстоятелі інших
Православних Церков давно налагодили діалог із Римським Апостольським
престолом. «Саме українське питання стало каталізатором цієї зустрічі, на мій
погляд. Бо Московська Патріархія відчуває певні загрози, зумовлені контекстом у
сусідніх країнах в лоні Вселенського православ’я. Зокрема, напередодні
Всеправославного Собору, який запланований на червень 2016 року на о. Крит.
Тут ідеться також і про суперництво між
Константинопольським і Московським Патріархами за вплив на Україну. Тому ця
зустріч відбувалася явно за підтримки Кремля на тлі численних санкцій від
західних урядів», - додав диякон Роман Завійський.
No comments:
Post a Comment
Note: Only a member of this blog may post a comment.