Глава УГКЦ на початку Великого посту:«Найбільша поразка українського народу настане тоді, коли почнемо ненавидіти ворога»

 Коли ми починаємо піст, не робімо сумні обличчя. Бо час Великого посту – це час духовної весни, коли життя, яке Господь Бог дарував нам у момент хрещення, починає оживати. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав 26 лютого, у Неділю всепрощення, у місті Сент-Кетерінс (провінція Онтаріо, Канада) під час душпастирського візиту до української греко-католицької громади парафії Святих Кирила і Методія. За словами проповідника, ця неділя, яка також називається Cиропусною неділею, безпосередньо впроваджує нас у час Великого посту. А перший день Великого посту є одним із днів строгого посту. «Боже слово від євангелиста Матея, – зазначив Предстоятель, – наче пояснює нам, що означає постити, яке значення для нашого особистого життя має час Великого посту… Сьогодні Христос говорить про три речі: прощення, духовну радість, яку ми повинні пережити, коли постимо, і скарб, справжній скарб, який наповнить наше серце і зробить нас щасливими».

     Який зв'язок є між цими трьома темами євангельського читання і Великим постом, у який входимо? «Гадаю, – розповів проповідник, – найперше і найважливіше, що Ісус Христос хоче сьогодні сказати, що час Великого посту – це час відкрити в собі, у нашому серці якийсь великий скарб. Кожен із нас, хто отримав дар хрещення, дар віри, – отримав дар вічного життя благодаттю Святого Духа. Тому християни не бояться смерті, бо знаємо, смерть – це є пасха, а наше життя на землі – паломництво. І ось ми входимо в час Великого посту – сорок днів – як у час паломництва від рабства до свободи». І, очевидно, переконує Блаженніший Святослав, коли хтось іде до свободи, коли хтось звільняється від рабства гріха, то не повинен сумувати, бо це щось радісне. «Великий піст – це час духовного оновлення. Але найважливішим інструментом, щоб почати цей рух, є прощення. Коли я прощаю комусь усі гріхи і провини, які хтось проти мене вчинив, я не роблю щось великого, я не роблю щось свого, я лише кажу: Бог мене простив, як я можу не простити тобі?! Бог мені простив набагато більше провин, ніж багато людей могли завинити переді мною. Тому прощення є ніщо інше, як визнання віри в Бога, який є милосердний. Бо коли ми не прощаємо, у нашому серці поселяється хробак, міль та іржа, які точать нас зісередини. Коли я прощаю своєму ворогові, я викидаю зі свого серця міль, іржу і того хробака, який мене поневолює, зв’язує і нищить мене. Ось що означає рух у час Великого посту», – просить застановитися Глава Церкви усіх і кожного. Архиєрей відзначає, що слова про прощення сьогодні дуже непросто чути українському народу. «Мене багато запитують, як можна прощати нашим ворогам, які щодня вбивають нас, забирають у нас свободу? Як прощати в умовах війни? Це складне питання. Але я на нього відповідаю так: найбільша невдача, найбільша поразка українського народу настане тоді, коли почнемо ненавидіти нашого ворога. Тоді ворог уже переміг нас у нашому серці, тому що ненависть не породжує героїв. Ненависть породжує злочинців. Героїв народжує любов, - любов до своєї Батьківщини, до своєї рідної землі, до свого народу», – наголосив Блаженніший Святослав.

     Він розповів, якщо спілкуватися з нашими воїнами, які стояли обличчя до обличчя з ворогом, то їх найбільше турбує, що вони мусили зупиняти цього ворога ціною його крові. «Вони мають докори сумління, що мусили вбити несправедливого нападника, але в жодного з них я не бачив в очах ненависті. Їхня совість змушує їх по-християнськи переживати навіть трагедію війни», – сказав проповідник. Архиєрей закликав усіх у час Великого посту просити в Господа Бога прощення, для нас і для наших ворогів. Глава Церкви подякував канадським українцям за любов до Господа Бога, до своєї Церкву, до України. Слід відзначити, що Постійний Синод відбувається в околицях Торонто в містечку Niagara Falls. Поряд з робочими засіданнями Блаженніший Святослав з владиками знайомляться з життям наших вірних в Канаді, відвідують парафії, де служать Божественні Літургії та зустрічаються з місцевими парафіяльними громадами, беруть участь в урочистих заходах, які місцева єпархія організувала з нагоди приїзду Отця і Глави УГКЦ до Торонтської єпархії. Зокрема в суботу в парафії Різдва Пресвятої Богородиці члени Постійного Синоду відслужили Велику Вечірню в місцевій парафії Різдва Пресвятої Богородиці, що в м. Ніагара Фолс, а відтак відбулася зустріч з вірними, що численно прибули з різних парафій Канади, а навіть з сусідніх США (парафія в Бафало). Глава Церкви розказав про ситуацію в Україні та поділився своїми думками з приводу того, як українці в різних куточках світу можуть допомогти рідному народові перетривати час випробувань, пов'язаних з військовою агресією на Сході України. 

     Це Божий задум, що в такий знаменний глибокий момент літургійного року до Торонтської єпархії УГКЦ прибули єпископи Постійного Синоду, який є найвищим органом управління Церквою. Сьогодні владики роз’їхалися по різних парафіях єпархії, аби не просто помолитися в різних місцях, а краще пізнати вас, почути ваші радості і болі, щоб кожен із вас відчув, що ваша матірня Церква в Україні вас любить і про вас дбає. Верховний Архиєпископ УГКЦ склав слова подяки присутнім на події представникам УПЦ в Канаді: «Прошу переказати всім вашим братам і сестрам УПЦ в Канаді нашу братню любов і приязнь. Ми просимо у вас прощення на початку Великого посту і також прощаємо вам. Адже коли ми справді прагнемо відновлювати єдність сьогодні поділеної, та все ж таки єдиної Київської Церкви, то дорогу нам до цього вказує сам Бог».

     Блаженніший Любомир вчив, що «у нас немає нічого, крім доброго імені». Тож Глава Церкви закликав українців у Канаді берегти це ім’я, жити ним і діліться ним з іншими. Глава Церкви всім передав вітання з України, «від народу, який справді страждає». Ще у 2014 році Синод Єпископів УГКЦ написав повне болю звернення до міжнародної спільноти під назвою «Україна спливає кров’ю». Як пояснив промовець, пишучи його, владики керувалися листом праведного митрополита Андрея в часи Голодомору, що став єдиним голосом українського народу, - «Україна в передсмертних судорогах». «Сьогодні Україна вже третій рік спливає кров’ю, та вона - жива. Сьогодні в тілі нашого народу відбуваються процеси, які можна порівняти із воскресінням Тіла Христового. Ми всього не розуміємо і не знаємо, але маємо віру, що дає нам надію. Ніхто не може пояснити, як Україна вже три роки стоїть сам на сам із однією із найсильніших держав світу. Ми стоїмо завдяки Божій силі, благодаті Духа Святого і заступництва Пречистої Діви Марії», - додав він. Далі Предстоятель УГКЦ дав такі духовні настанови на піст: «Є три необхідні умови, аби гідно пережити Великий піст: молитва, піст, милостиня. У молитві ми шукаємо особистого живого спілкування з Богом, стоячи у правді перед Його обличчям. У пості ми не прагнемо нічого іншого, крім Бога, якого шукаємо. У милостині ми показуємо світові, як Бог ставиться до нас. Адже, коли Бог зі мною є милосердним, то як я можу по-іншому ставитися до того, хто простягає до мене порожню руку?» Блаженніший Святослав закликав українців у Канаді молитися за Україну: «Майдан вистояв, захистив гідність України завдяки молитві. І сьогодні Україна стоїть, бо молиться. УГКЦ в Україні ще три роки тому закликала своїх дітей щодня о 21:00 молитися за Україну. Тож бодай в цей час, один день на тиждень, постіть за Україну і відмовтеся від певної насолоди чи вигоди. Згадайте наших хлопців, які в окопах, серед холодної української зими, захищають своїми грудьми наш народ і Церкву». Першоієрарх Церкви також закликав українців у Канаді бути милосердними, а християнське сумління підкаже, в якій формі і кому дати милостиню. «Аби бути милосердним, непотрібно бути багатим, а потрібно бути віруючою людиною, глибоко відчувати дар прощення і милосердя, яке Бог нам подарував. Великий піст – це паломництво від рабства гріха до свободи. Україна сьогодні в паломництві до свободи і радості воскресіння!» - підсумував Блаженніший Святослав.

      Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, звернувся до міжнародної спільноти із закликом “почути голос стражденних дітей, жертв війни в Україні” та “докласти всіх зусиль, щоб зупинити агресора”. Про це повідомляє Секретаріат Глави УГКЦ в Римі. Заклик Предстоятеля УГКЦ є реакцією на оприлюднення статистичних даних Всесвітньої організації UNICEF, структурної одиниці ООН для захисту  прав дітей та підлітків в усьому світі, а також створення умов для їх гідного життя та повноцінного розвитку. За останніми даними, опублікованими 18 лютого, в Україні налічується один мільйон дітей, прямих жертв війни на Сході країни. “Ці дані свідчать про страшну гуманітарну катастрофу в серці Європейського континенту”, - пише у своєму зверненні Блаженніший Святослав і наголошує, що “це не може і не повинно залишатися невидимим для міжнародної спільноти”. “Як Церква, ми відчуваємо обов’язок стати голосом найбільш незахищених і невинних, донести їхній крик про допомогу до світу та захистити їхнє право жити у світі без несправедливості та насилля”. Глава УГКЦ додає, що, “на превеликий жаль, незважаючи на зусилля міжнародної спільноти, упродовж останніх трьох років так і не відбулося остаточного припинення війни”, тому “ми просимо продовжувати використовувати всі можливі засоби для зупинення агресора. Звертаюся із закликом захистити дітей, жертв цієї війни, та усвідомити, що ми переживаємо найбільшу після Другої світової війни гуманітарну катастрофу в Європі”. Додамо, що згідно з даними організації UNICEF, кількість дітей, жертв війни в Україні, порівняно з минулим роком зросла вдвічі. З одного мільйона дітей прямих жертв 19 тисяч дітей щоденно живуть в умовах бомбардування, а 12 тисяч відчувають цю небезпеку бодай раз на місяць