Якщо нести хрест, то нести його разом і не соромитися Бога!

     Важливо постити разом, щоб піст не був обтяженням, але навпаки – був постом великої радості, яку можемо пережити завдяки взаємній підтримці. Яскравим прикладом були друзі, які допомогли грішному товаришу зустріти Спасителя і отримати звільнення від його хвороби. Сьогодні Свята Церква закликає нас звернути увагу на святий хрест, не тільки як на місце смерті нашого Відкупителя, але також як спосіб наслідування Христа. Слова Спасителя: “Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій та йде слідом за мною.” є запрошенням і водночас умовою, щоб бути у Царстві Божому. Бачимо у цих словах, що Христос хоче, щоб ми йшли разом із Ним хресною дорогою нашого життя, щоб кожен ніс свій хрест, але разом із Ним. Таким чином об’єднані із Христом і між собою трудності нашого життя не будуть такими важкими. Христос прийшов на цю землю не тільки для того, щоб ми сповнили першу заповідь любові – любити Бога, але також і щоб об’єднати нас між собою, виконуючи другу заповідь любові.

     Цей світ пропонує свій метод об’єднання – це вгодити клієнту. Основна і правдива причина допомагати ближньому, змінилася на конкуренцію і здобуття клієнтів. Цей світ піддався на спокусу, відкинувши заповідь взаємної любові, і продовжує жити в грісі та вводити інших у гріх, продовжує бути спокушеним і спокушати інших. Навіть з’явилися терміни: чорна економіка, брудна політика, аморальне виховання, погане лікування. Є такі, які хочуть здобути цілий світ, як каже Ісус, але ціною того, що занапастять свою душу – тобто ціною гріха. Правдиві християни страждають від цього, тому що бачать, як важко жити і не увійти в грішну систему і не звикнути до грішної поведінки, грішного мислення.

     Сучасне суспільство приречене на загибель? Мабуть, що так, адже, де все побудовано на обмані, замовчуванні гріха, прикриття грішних планів, пошуку легкого способу життя, наживи за рахунок інших, відкинутості слабших і бідних, там буде зростати напруженість і ворожість між людьми, там буде розвиватися егоїзм та інстинкт само-виживання. Ось тому так зване “світське суспільство” подібне до блудного сина, який хотів попробувати жити без батька, жити за своїми законами, жити лише для власних пожадань. Як знаємо добре, його спіткало розчарування. Так же само культура споживатства, культура пошуку задоволення і використання інших зводить до самознищення, до евтаназії.

     Заради чого ми хочемо погубити свою душу? Отож від нас залежить, де і заради чого ми хочемо погубити свою душу. Якщо віддамо заради Євангеліє, тобто виконуючи заповіді любові, тоді її спасемо і отримаємо взаємну радість, а якщо станемо “запродані горіхові”, тоді той гріх знищить нас і те, що довкола нас.                        Тому, пошануймо хрест Христа і повернімося обличчям до нашого життя…

       Oсобливо до того, що нам приносить терпіння. Дехто каже: я не можу вже терпіти і нести хрест свого життя, бо не маю сил! Tерпіння заради нашого спасіння і є ті, які вводять в нас у гріх. Отож, відкиньмо ті терпіння, які ми створюємо самі собі з причини гріха, грішних бажань, поганих звичок. Тоді ми побачимо і переконаємося, що хрест, даний Богом, – це це знак великої жертвенної любові для нас і задля нашого взаємного добра. Нести його буде не тільки можливо, але і потрібно. Нести його будемо разом.