Боже Милосердя, бажаючи розбудити в
наших душах святий Божий страх, показує вогонь, холод та інші муки Чистилища,
в яких полягає покарання через відчуття…
Якщо покарання позбавленням оглядання Бога не досить переконливе
для нас, то з покаранням у відчуттях усе зовсім не так; муки вогнем, тортури
суворим холодом лякають наші відчуття, бо ці муки відчутні на дотик. Тому Боже
Милосердя, бажаючи розбудити в наших душах святий Божий страх, мало говорить
про кару позбавленням оглядання Бога, але постійно показує вогонь, холод
та інші муки, в яких полягає покарання через відчуття. Це ми бачимо в Євангелії
і в окремих одкровеннях, через які час від часу Бог бажає відкривати своїм
слугам таємниці потойбічного життя. Звернімося до одного з таких одкровень.
Найперше подивімось, що цитує побожний та учений кардинал Беллармін із творів
святого Беди Високоповажного.
"У наш час, - пише святий Беда, - Англія
стала свідком виняткового чуда, яке можна порівняти з видатними подіями перших
століть Церкви. Щоб спонукати живих боятися смерті душі, Бог дозволив
одному чоловікові, який помер, повернутися до життя й розповісти те, що він
бачив на тому світі. Приголомшливі, нечувані деталі, про які той говорить, і
його життя, сповнене небаченого каяття та співвідносне з його словами, справили
сильне враження на всю країну.
У Нортумбрії жив чоловік
на ім'я Дрительм, уся родина якого провадила зразкове християнське життя.
Одного разу він занедужав, стан його здоров'я погіршувався з дня на день,
згодом воно зовсім погіршилося, і він помер, залишивши дружину та дітей у
величезній скорботі та розпачі. Родина провела ніч, плачучи над тілом, але
наступного дня перед похороном вони несподівано побачили, що він ожив і сів.
Бачачи це, вони так перелякалися, що кинулися тікати, лише дружина його,
тремтячи, залишилась наодинці зі своїм воскреслим чоловіком. Він одразу
заспокоїв її: "Не бійся, - сказав він, - Бог повернув мене до життя; Він
бажає продемонструвати в моїй особі людину, воскреслу з мертвих. Я повинен ще
прожити довге життя на землі, але моє нове життя буде цілковито інакшим, ніж
те, яким я жив раніше". Потім він встав цілком здоровий і відразу
подався до місцевої церкви, де довго молився. Він повернувся додому лише для
того, щоб попрощатися з тими, хто був дорогим для нього на землі, і повідомити
їм, що житиме лише задля того, щоб приготуватися до смерті, і радить їм робити
те саме. Потім він поділив своє майно на три частини: одну віддав своїм дітям,
другу - дружині, а третю залишив для роздавання милостині. Роздавши все
бідним і залишившись зовсім без нічого, він пішов до монастиря, постукав до
дверей і почав благати настоятеля прийняти його як монаха-каянника, який буде
слугою усім.
Настоятель виділив йому
самотню келію, де чоловік провів решту свого життя. Свій час він поділив
на три частини-вправи - молитву, найважчу працю та небувале покаяння.
Найсуворіші пости він вважав за ніщо. Взимку бачили, як він пірнав у холодну
воду і перебував у ній годинами в молитві доти, доки не прочитає напам'ять усі
Псалми Давида.
Життя Дрительма, яке
проминуло в умертвленні тіла, його спрямований донизу погляд, навіть риси його
обличчя виявляли душу, вражену страхом судів Божих. Він зберігав постійне
мовчання, але, відчуваючи примус поділитися (для напоумлення) з іншими
тим, що Бог відкрив йому після смерті, так описав своє видіння: "Коли я
покинув своє тіло, якийсь доброзичливий чоловік узявся супроводжувати мене. Він
з'явився, оточений світлом, його обличчя сяяло. Він прийшов на простору
глибоку, безмежну долину, один бік якої був у вогні, а другий - з льоду і
снігу; з одного боку - пательні і котли в полум'ї, а другий - сповнений
неймовірного холоду та шалених поривів крижаного вітру.
Ця таємнича долина була
заповнена незліченними душами, яких ніби шарпала туди-сюди шаленіюча буря. Коли
вони не в силі були більше витримувати жорстокості вогню, тоді шукали полегші
серед льоду і снігу; але, натрапляючи лише на нові терпіння, кидалися
назад у центр полум'я.
Я в заціпенінні
спостерігав, як вони металися в жахливих муках, і доки досягав мій погляд, я не
бачив нічого, окрім безмежної кількості безнастанно терплячих мук душ. Їх
вигляд викликав у мене страх. Спочатку я подумав, що побачив Пекло; але провідник,
що йшов переді мною, обернувся і сказав: "Ні, це не те, що ти думаєш,
Пекло відкинутих. Чи ти знаєш, - продовжував він, - що це за місце?" -
"Ні", - відповів я. "Знай, - говорив далі він, - що долина, в
якій ти бачиш багато вогню і льоду - це місце, де карають душі, які упродовж
життя нехтували сповіддю і до кінця відкладали своє навернення. Завдяки
особливому Божому милосердю вони мали щастя щиро покаятися, відбути сповідь і
зненавидіти свої гріхи перед смертю. Ось чому вони не прокляті і в день Великого
Суду увійдуть до Царства Небесного. Деякі з них отримають звільнення швидше,
завдяки заслугам молитов, милості і постів, пожертвуваних за них живими, і
особливо завдяки Жертві Святої Літургії, відправленої за їх звільнення".
Так розповідав Дрительм. Коли
його спитали, чому він так жорстоко поводиться зі своїм тілом, чому поринає у
крижану воду, він відповів, що бачив муки і холод цілком інакшого роду.
Братам, здивованим тим, що
він міг витримати таке неймовірне умертвлення, сказав: "Я бачив ще дивовижніші
покаяння". До кінця своїх днів аж до того, коли Богові було завгодно
покликати його до Себе, він не переставав завдавати болю своєму тілові і навіть
згорблений під тягарем років не намагався полегшити свої терпіння.
Ця подія спричинила
великий страх в Англії; велика кількість грішників, зворушених словами
Дрительма і вражених його життям аскета, щиро навернулась.
"Ці факти, - додає
святий Беллармін, - видаються мені незаперечною істиною, оскільки вони не лише
співзвучні зі словами Святого Письма: "Посуха й спека пожирає сніжну воду
- так грішників Шеол хапає" (Йов. 24, 19), але святий Беда Високоповажний
подає їх, як недавні і добре відомі події. Окрім того, вони спричинили
навернення великої кількості грішників, що є знаком Божого діяння, адже Бог чинить
чудеса для того, щоб зродити в душах плоди".
No comments:
Post a Comment
Note: Only a member of this blog may post a comment.