Велика проща серця і душі

Місце народження Ісуса Христа

Бажання володіти світом настільки опанувало ними, що вони постановили побудувати башту, яка б сягала хмар, щоб усі бачили, які вони сильні й могутні. Це прагнення випливало з їхньої гордині і бунту проти Господа Бога. Кожного дня вежа ставала все вищою й вищою. Вона складалася з багатьох платформ, складених одна на одну, з яких кожна наступна була меншою від попередньої. Ця вежа стала центром, навколо якого був збудований Вавилон. Вона була найліпшою з усіх веж у інших вавилонських містах, її будова, імовірно, мала вплив на будівництво пірамід в Єгипті. Спостерігаючи з неба за неслухняними людьми, Бог змішав їхні мови: "Тоді зійшов Господь побачити місто й вежу, що їх сини чоловічі будували, і мовив Господь: "Оце вони один народ і мова в них усіх одна, і це щойно початок їхньої праці: тож що вони не задумають, не буде їм важко зробити. Отож зійдімо наниз і помішаймо там їх мову, щоб не розуміли одне одного "(Бут.11,5-7). Вони перестали розуміти одне одного, так що на будівництві виник повний хаос і робота припинилася. Башта не була побудована навіть до половини. Той випадок з вежею пояснює нам різноманітність рас і мов у світі: "І розсіяв їх Господь звідтіля по всій землі, й вони перестали будувати місто. Тому-то названо його Бабел (Вавилон), бо там Господь помішав мову всієї землі й звідти розсіяв їх Господь по всій землі" (Бут. 11, 8-9). Слово "Вавилон" також тлумачать як "ворота до богів". Змішання мов сталося в четвертому поколінні після потопу, приблизно в 101 році після потопу і в 326 році перед покликанням Авраама.

Стародавнє передання говорить, що не всі народи брали участь у будівництві Вавилонської вежі. Зокрема, частина потомків Сима, а саме Арпахшад і його діти (одних з них - син на ім'я Шалах). З потомства Шалаха буде походити Авраам. Відділившись від будівництва вежі, потомки Сима зберегли мову, якою розмовляли Адам і Ной. Цією мовою було написане Святе Письмо. Щодо виникнення різних мов у нинішньому мовознавстві існують дві основні теорії: перша стверджує, що всі нинішні мови походять від єдиної прамови, як це написано в Слові Божому. Ця теорія отримує все більше підтверджень. Друга версія: мови виникли в різних частинах земної кулі, багато з них пройшли той самий процес розвитку, одні з одними перетиналися, змішувалися, але єдиного центру їхнього походження немає. Після цього люди збиралися в окремі групи, які одні одних розуміли, і розходилися по нових місцях і поселялися там. Таким чином була заселена вся земля. А що ж тоді сталося з вежею? Вона з часом руйнувалася і розвалювалася, бо те, що люди роблять всупереч Божій волі, не може встоятися; де немає Божого благословення, там немає завершення і майбутності, всяка людська праця, бажання, старання - надаремні. Ми бачимо, що Вавилонська вежа і по сьогодні залишається "недобудованою", тому що гордість, ненависть, прагнення одного народу чи раси панувати й царювати над іншими - розділяють людей, в результаті маємо геноциди, голодомори, ненависне братовбивство, в'язниці, концтабори, атомну, хімічну та інші зброю. Цьому злу поклав край наш Спаситель Ісус Христос. З'єднання людей і народів в єдиній правдивій вірі - це велика дія сили і любові Божої. Всяке об'єднання, що базується на тілесній, матеріальній основі, з часом розпадається. Які б ідеї не об'єднували людей, вони з часом затухають, втрачають актуальність; єдність же, побудована на духовних засадах, цементується любов'ю і прагненнями душі, тому така єдність є вічною. Отже в день П'ятидесятниці, коли народилася Церква Христова, ми бачимо, як невидима сила Святого Духа об'єднала різні серця в єдиній Божій любові.

Мешканці якої країни будували вежу? Люди, які йшли зі сходу, знайшли рівнину в Шінеар-краю й оселилися там, про що свідчить Біблія: "Уся земля мала одну мову й одні слова. І сталося, що люди, пересуваючися зі сходу, знайшли рівнину в Шінеар-краю й осілись там. Вони сказали один до одного: "Нумо лишень робити цеглу та випалювати її". І була цегла їм за камінь, а земляна смола за заправу" (Бут. 11, 1-3). Отже, біблійна назва тієї землі, де люди будували Вавилонську вежу, - Шінеар-край, це територія стародавнього Шумеру і пізніше Вавилону чи Месопотамії. Месопотамія - найдавніша цивілізація світу. Тут виникла перша писемність, мешканці цієї країни були архітекторами, скульпторами, письменниками і вченими. Тривалий період месопотамські царі правили регіоном, відомим нам нині як Ірак. Після того, як Месопотамію завоювали перси 593 до н. е., вона поступово була засипана пісками і про неї знали тільки зі сторінок Біблії практично аж до XIX ст., коли археологи розкопали її. Слово "Месопотамія" грецькою мовою означає "край між двох річок" - очевидно, йдеться про Тигр і Євфрат. Територія Месопотамії розташовувалася на теренах нинішнього Іраку, але завжди збільшувалася, приєднуючи до себе навколишні землі. Люди, які заселяли цю територію, ніколи не називали себе "месопотамцями". На цій землі проживали декілька різних народів з різними культурами і традиціями. Найвидатнішим лідером у часи після потопу і покликання Авраама екзегети вважають Німрода, внука Хама від сина Куша. Він був надзвичайно заповзятливим і спритним чоловіком. Тоді великою небезпекою для людей були дикі звірі, а він мав репутацію "могутнього мисливця" й захисника людей від нападу звірів. Слово Боже про нього говорить: "Куш зродив Німрода, який був першим могутнім на землі. Він був великий ловець перед Господом, тому й кажуть: "Неначе Німрод, великий ловець перед Господом!" Початки його царства були: Вавилон, Єрех, Аккад і Кальне в Шінеар-краю" (Бут. 10, 8-Ю).

Маючи авторитет і дар, він правдоподібно керував будівельними роботами при спорудженні Вавилонської вежі. Вавилонська земля довший час називалася "землею Німрода". Бажаючи панувати над більшим обширом землі, він подався 500 км на північ і заснував там місто Ніневію. Упродовж довгих століть Вавилон і Ніневія були провідними містами тодішнього світу. Потомки Німрода покажуть себе в майбутньому достойними його предками і в усьому будуть наслідувати його. Полювання на левів буде головною тематикою у мистецтві ассирійців. Вони пишатимуться тим, що мають владу над природою. Ще однією прикметою цього народу буде будівництво великих міст. У будівельній справі вони значно перевищать інші народи.